Фоєрберг Шарль Ісакович
Шарль Ісакович Фоєрберг (18 листопада 1944, м. Чернівці — 13 вересня 2014, м. Київ) — український актор театру ляльок, провідний майстер сцени, Заслужений артист України (1994), педагог, член Міжнародного Союзу лялькових театрів UNIMA-Україна[1], лауреат премії «Київська пектораль». ЖиттєписНародився й виріс у Чернівцях. Батько загинув на фронті, мати — Регіна Сумирівна Фоєрберг — виховувала синів одна[2]. Тяга до театру проявилася в юному віці й багаторазово посилилася під час гастролей в місті театру ляльок Сергія Образцова, коли відбулося його знайомство з Зіновієм Гердтом[3]. Шарль в Чернівцях грав у самодіяльному театрі ляльок під керівництвом Берти Іллівни Брандман, навчався у трикотажному ПТУ, читав вірші народному артисту СРСР Дмитру Журавльову в холі готелю…[2]. Про своє «рідкісне» для Чернівців ім'я говорив, що маму звали Регіна, тітку — Сабіна, бабусю — Жанетта, внука — Фред. При цьому, французьке ім'я Шарль його тітонька вимовляла на німецький манер — «Шарлі»[3]. Першим режисером Шарля Фоєрберга став Сергій Єфремов. Їх спільний творчий шлях почався в Чернівцях в самодіяльному театрі, згодом, 1963 року, від нього отримав запрошення на роботу у [Донецький академічний обласний театр ляльок|Донецькому державному театрі ляльок]][4]. Дебют відбувся 18 листопада, в день народження, у виставі «Телевізор доктора Айболита» на сцені Палацу металургів міста Єнакієве[2]. Працюючи на професійній сцені, Шарль Фоєрберг розкрився «як актор дивовижної чарівності, майстер імпровізації, що полонив публіку творчою фантазією та дотепністю. Шарль Фоєрберг — актор школи вистави»[5]. З 1963 по 1972 роки працював в Донецькому обласному театрі ляльок, де входив в основний кістяк акторського складу театру[6], потім у Харківському театрі ляльок під керівництвом Віктора Афанасьєва. Спільно з Елеонорою Смирновою випускав курс лялькарів у Харківському інституті мистецтв ім. І. Котляревського[4].  1982 року Шарль Фоєрберг переїхав з Харкова до Києва, де почав працювати у новоутвореному Київському міському театрі ляльок під керівництвом заслуженого артиста України Сергія Єфремова[3][5]. Спершу працював актором, відтак 19 років поєднував акторство із посадою заступника директора театру[7][3]. Із моновиставою «Все буде добре», яку Шарль грав різними мовами, серед яких українська, німецька, угорська, гастролював у Німеччині, Швейцарії, Австрії, Угорщині, Польщі, Португалії, Мексиці[3]. Помер від серцевого нападу 13 вересня 2014 року в Києві після закінчення Всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Прем'єри сезону»[8]. Був кремований, прах похований в колумбарії Байкового кладовища (50°24′53.28″ пн. ш. 30°30′5.53″ сх. д. / 50.4148000° пн. ш. 30.5015361° сх. д.). Через півроку після смерті Шарля Фоєрберга, 10 квітня 2015 року, його син, економіст Ігор Знаменський, посеред вулиці вбив заступника директора театру ляльок В'ячеслава Старшинова, якого звинувачував у доведенні до смерті свого батька шляхом звільнення з посади. Знаменський був засуджений до 9 років позбавлення волі. Про причини вбивства та його передісторію пізніше він написав у своїй книзі «Моя сповідь»[9][10]. Сім'я
Театр
Інші театри
Нагороди та визнання
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
