Франко-російський союз (1891—1893)

Франко-російський союз
Тип	міжнародний договір (4 січня 1894)
Підписано	4 січня 1894
Підписанти	Олександр III і Фелікс Фор
Сторони	Російська імперія і Третя французька республіка
Медіафайли у Вікісховищі

Франко-російський союз (фр. Alliance Franco-Russe, рос. Франко-Русский Альянс), також відомий як Подвійна Антанта або Російсько-французьке зближення (Rapprochement Franco-Russe, Русско-Французское Сближение) — військово-політичний союз Росії та Франції, що став основним вектором зовнішньої політики двох держав у 1891—1917 роках й передував створенню троїстої Антанти. Протистояв Троїстому союзу на чолі з Німеччиною.

Після розгрому у Франко-прусській війні Франція була змушена готуватись до реваншу у дипломатичній ізоляції. Відправивши у відставку Бісмарка, молодий німецький імператор Вільгельм II відмовився від Союзу трьох імператорів, який упродовж тривалого часу затверджував дружні стосунки Німеччини та Росії. Він волів бачити головним союзником Австро-Угорщину — найнебезпечнішого суперника Росії на Балканах.

Щоб уникнути дипломатичної ізоляції, російський міністр закордонних справ Микола Гірс почав перемовини з урядом Саді Карно. Союз авторитарної імперії й демократичної республіки, що вразив усю Європу, було оформлено угодою 1891 року та секретною військовою конвенцією 18 серпня 1892 року. Сторони зобов'язувались надавати взаємну допомогу у разі нападу Німеччини чи Австро-Угорщини на Росію або Італії й Німеччини на Францію. У подальшому союз було підтверджено російсько-французькою військово-морською конвенцією 1912.

11 (23) липня^[1] 1891 року до Кронштадта з візитом прибула французька військова ескадра. Імператор Олександр III особисто вітав французьких моряків; вислухав виконання французького революційного гімну «Марсельєзи» у Петергофі під час обіду^[2], що вразило пітерську публіку.

21 серпня 1891 року Росія та Франція підписали угоду про консультації всіх питань та політичної домовленості двох сторін.

У 1890-х роках почало бурхливо розвиватись і культурне співробітництво Росії та Франції. Найелегантніший міст Парижа було названо на честь Олександра III, натомість у Петербурзі президент Фелікс Фор відкрив зведений за проектом Ейфеля Троїцький міст через Неву.

Не менш важливим, ніж військовий та культурний, був і економічний вимір Франко-російського союзу. Велике значення для розвитку російської економіки мали позики, які розміщувались у Франції, як державні, так і муніципальні, банківські та промислові. Окрім позик значну роль також відігравала участь французького капіталу у російських акціонерних підприємствах. На початку XX століття близько чверті усіх французьких інвестицій за межами Франції припадало на Росію. Російсько-французький союз був анульований більшовицьким урядом у 1917^[3].

• 
  Імператор Олександр III започаткувава франко-російський союз
• 
  Пам'ятний прапор
• 
  Маріанна обіймається з російським ведмедем. Карикатура, 1893
• 
  Обкладинка Petit Journal з нагоди франко-російського свята, 1893
• 
  Ніколай II та французький військовий міністр
• 
  Пам'ятна тарілка
• 
  Ніколай II та генерал Жозеф Брюжер на маневрах, 1901
• 
  Обкладинка L'Illustration: подорож президента Фелікса Фора до Росії, 28 серпня 1897

• Б. М. Гончар. Російсько-французька воєнна конвенція 1892 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

• Документи з укладення франко-російського союзу (1891—1893 рр.)
• Текст військової конвенції 1892 року (англ.)
• В. І. Бовикін. Французький капітал в акціонерних підприємствах Росії напередодні Жовтня^{[недоступне посилання з травня 2019]}