Франтішек Гечко

Франтішек Гечко
Псевдонім	Elena Rubačová[1], Ferus[1], Marek Habdža[1], Rastislav Zvončiansky[1], Štefan Čulek[1] і Zvončiansky-Špirk[1]
Народився	10 червня 1905(1905-06-10)[2][3][…]  Суха-над-Парноу, округ Трнава
Помер	1 березня 1960(1960-03-01)[2][3][4] (54 роки)  Мартін, Жилінський край
Поховання	Народний цвинтар у Мартініd
Країна	Чехословаччина
Діяльність	письменник, поет
Знання мов	словацька[5]

Франтішек Гечко (словац. František Hečko, 10 червня 1905(19050610), село Суха — 1 березня 1960, Мартін, Словаччина) — словацький письменник.

Народився 10 червня 1905 року в селі Суха, що на заході Словаччини, в родині селянина-виноградаря. Навчався у виноградарській школі у Модрі, потім — у сільськогосподарській школі у Кошицях і вищій кооперативній школі у Празі. Після навчання працював у маєтку і кооперативі у Братиславі. Потім був редактором кількох газет і журналів — «Hospodářsky obzor», «Roľnícke noviny» та інших. Друкуватися почав у 1931 році. Після Другої світової війни працював жуналістом і редактором видань при Матиці словацькій («Matičné čítanie», «Praktická knižnica Matice slovenskej» та інших). У 1954—1956 роках був головою Спілки словацьких письменників.

Літературну діяльність почав як поет, видавши у 1931 році збірку віршів «Переселенці», присвяченою словацьким селянам-емігрантам. У романі «Червоне вино» (1948) змалював життя словацького села на початку ХХ століття. Автор романів «Дерев'яні села» (1951), «Свята пітьма» (1958), збірки репортажів «Москва — Ленінград — Ясна Поляна» (1951).

• Дерев'яне село. — К., 1955.

• Гечко Франтішек. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Janů J., František Hečko, Praha, 1967. (словац.)