Франциск Смуглевич

Франциск Смуглевич
Народження	6 жовтня 1745(1745-10-06)[1][2][…]  Варшава, Річ Посполита[1]
Смерть	18 вересня 1807(1807-09-18)[1][2][…] (61 рік)
	Вільнюс, Російська імперія
Поховання	цвинтар Расу
Країна	Річ Посполита
Навчання	Академія Святого Луки
Вчитель	Лукаш Смуглевич і Шимон Чехович
Діяльність	художник, викладач університету
Роки творчості	1765[4] — 1807[4]
Працівник	Вільнюський університет
Батько	Лукаш Смуглевич
Мати	Q30100424?
Брати, сестри	Antoni Smuglewiczd
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Литовський художній музейd, Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові, The Wilsond, Національний музей, Museum of the Warsaw Archdiocesed, Курницький замок і Національний музей
Франциск Смуглевич у Вікісховищі

Франциск Смуглевич (пол. Franciszek Smuglewicz, лит. Pranciškus Smuglevičius; 6 жовтня 1745, Варшава — 6 (18) вересня 1807, Вільно) — польський художник.

Першими вчителями були батько — художник Лукаш Смуглевич (крім Франциска, ще чотири його сини пов'язані з образотворчим мистецтвом) і родич Шимон Чехович.

У 1763—1764 роках навчався в Римі в Антоніа Марона^[ru] з 1765 року як стипендіат короля Станіслава Августа в римській Академії святого Луки. У Римі працював над інтер'єром костнла Святого Станіслава^[en], також співпрацював з Вінченцо Брена при інвентаризації палацу Нерона. В освітніх цілях копіював твори майстрів.

У 1784 році повернувся у Варшаву. У 1785 році, після перерви, з 1797 року жив і працював у Вільнюсі, в 1786—1797 роках у Варшаві, де заснував приватну школу живопису.

Заснував кафедру живопису і малюнку в Головній віленські школі у 1803 році перетвореній в імператорський Віленський університет, і керував нею; професор (1797). Це був початок так званої Віленської школи живопису. Його учнями були, серед іншого: Йосип Олешкевич, Йосип Пішак, Мацей Топольський^[pl] і Матеуш Токарський^[pl].

В 1800—1801 роках на запрошення царя Павла І жив і працював в Санкт-Петербурзі, зокрема оформляв інтер'єри Михайлівського замку

Був похований на цвинтарі Расу у Вільнюсі. Проте точне місце його поховання було невідомо вже в кінці XIX століття.

Живопис своїм характером класичний (переважно картини на теми давньої історії й Біблії, портрети; побутові сцени), з елементами бароко. Писав картини для костелів Варшави та інших міст Польщі. У вільнюському костелі Святих Петра і Павла знаходиться одне з полотен Смуглевича на релігійну тему — «Прощання св. Петра і Павла» (1804).

Автор циклу акварелей з видами архітектурних пам'яток Вільно (1785; Художній музей Литви), які мають значення джерела цінної іконографічної інформації про колишні або безповоротно перебудовані споруди. Завдяки багатьом репродукціям широко відомі акварелі Смуглевича, які зафіксували ворота вільнюської міської стіни й руїни королівського замку у Вільнюсі.

У 1802 році разом з братом Антонієм Смуглевичем декорував зал засідань в Головній Веленській школі зараз Зал Смуглявічуса Вільнюського університету (читальний зал рідкісної книги бібліотеки університету).

Творчість мала великий вплив на розвиток литовського образотворчого мистецтва.

• 
  Литовські сяляни
• 
• 
  Скіфські посли у Дарія . Біля 1785
• 
• 
• 
  Есфір перед Ксерксом. 1778

• «Литовські селяни» Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви)
• «Смерть Віргінії» (Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви)
• «Скіфські посли у Дарія» (Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви)
• «Портрет сім'ї Прозор» (1789, Національний музей, Варшава)
• «Присяга Костюшко» (1797, Національний музей у Познані, Познань)

• Дробов Л. Н. Живопись Белоруссии XIX — начала XX в. : «Навука і тэхніка»,1974.
• Гісторыя беларускага мастацтва: У 6-ці т. Т. 3: Канец XVIII — пач. XX ст. / Рэдкал.: С. В. Марцэлеў (гал. рэд.) і інш.; рэд. тома Л. М. Дробаў, П. А. Карнач. — Мн.: «Навука і тэхніка», 1989.
• Pranciškus Smuglevičius ir jo epocha. Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla, 1997. ISBN 1392-0316-10.

• Professor Pranciskus Smuglevicius