Французько-бельгійський кордон![]() ![]() Французько-бельгійський кордон (Бельгійсько-французький кордон) (фр. Frontière entre la Belgique et la France) — міждержавний кордон між Французькою Республікою і Королівством Бельгія. Має довжину 620 км, це найдовший сухопутний кордон у Бельгії та другий за довжиною у материковій Франції. КордонФранцузько-бельгійський кордон простягається на 620 км на північному сході Франції та на півдні і південному заході Бельгії. Це другий за довжиною сухопутний кордон материкової Франції після кордону з Іспанією (завдовжки більше на 3 км); це також найдовший сухопутний кордон у Бельгії у порівнянні з кордоном з Нідерландами (450 км). Кордон простягається на рівнинній місцевості й майже не перевищує 504 м над рівнем моря у своїй найвищій точці на Арденнському плато. Кордон фактично не спирається на жодну природну перешкоду, окрім річки Ліс між Армантьєром та Комін-Ворнетоном. Починається на заході, на березі Північного моря в Де Панне в Бельгії та Бре-Дюн у Франції. Далі кордон проходить у загальному напрямку на південний схід, до трифінії Бельгія-Франція-Люксембург (49°32′46″ пн. ш. 5°49′5″ сх. д. / 49.54611° пн. ш. 5.81806° сх. д.), розташованій у відповідних муніципалітетах Обанж, Мон-Сен-Мартен і Петанж. Кордон відокремлює чотири бельгійські провінції (Західна Фландрія, Ено, Намюр та Люксембург) від двох французьких регіонів (Гранд-Ест, О-де-Франс) та п'яти департаментів (Ена, Арденни, Мерт і Мозель, Мез та Нор). 78 маркерів стоять на кордоні. Див. також
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Французько-бельгійський кордон
|
Portal di Ensiklopedia Dunia