Францішек Ксаверій Любомирський

Францішек Ксаверій Любомирський
Францішек Ксаверій Любомирський
Народився	1747 ; Сміла, Черкаський повіт, Російська імперія
Помер	1829 або 1819 ; Вітебськ, Російська імперія
Поховання	Дубровно
Країна	Річ Посполита
Діяльність	офіцер
Посада	ситихівський старостаd
Військове звання	генерал
Рід	Любомирські
Батько	Станіслав Любомирський
Мати	Людвика Гонората Потійd
Брати, сестри	Юзеф Любомирський, Михайло Любомирський і Олександр Любомирський
У шлюбі з	Q28811997?, Teofila Rzewuskad і Mariya Naryshkinad
Діти	Eugeniusz Lubomirskid, Олександр Ігнатій Любомирськийd і Konstanty Ksawery Lubomirskid
	;
	; ; ;

Францішек Ксаверій Любомирський (пол. Franciszek Ksawery Lubomirski, 1747–1819) — голова польського роду Любомирських, з 1772 року — староста ситихівський, генерал російської армії, князь.

Життєпис

Син київського воєводи Станіслава Любомирського. У 1772 році отримав у спадок від свого батька Ситихівське староство Радомської губернії на річці Віслі^{[джерело?]}. Власник величезних маєтностей у південно-східній частині Київського воєводства, яке включало 9 міст, 179 сіл і понад 100 тисяч «душ». Проживав у своїй резиденції в місті Сміла. Місто за його сприяння в 1773 році отримало магдебурзьке право.

Після першого поділу Речі Посполитої, в 1777 році Ксаверій вступив на службу до теперішньої Російської імперії та здобув ранг генерал-лейтенанта. Пізніше, у 1781 році, став бригадиром, а два роки потому вже отримав звання «генерала-майора».

Сімейне життя Любомирських було спокійним і розміреним, але тільки з першою, коханою дружиною — Антонією Аделею Потоцькою — донькою київського воєводи Франциска Салезія^[1]. Через декілька років після одруження в сім'ї Любомирських народилися дві доньки — Ельжбета та Клементина. За словами друзів, коли доньки подорослішали, у 1786, Ксаверій розлучився із Антонією та зустрів Теофілію Жевуську. Згодом від шлюбу із Теофілією народилися ще дві доньки — Амелія і Кароліна, та два сини — Константій та Евгеніуш. Але з нею він також розлучився. Третьою дружиною стала Марія Львівна Наришкіна (внучка та племінниця відповідно Кирила і Олексія Розумовських), від шлюбу з якою мав двох синів — Антонія та Александра.

Від Францішека Ксаверія Любомирського походить старша лінія Любомирських, представники якої перебували, здебільшого, у російському підданстві.

Був похований у містечку Дубровна (Білорусь), де в 1809 році на його кошти збудували костел.^[2]

Примітки

↑ Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Rostworowski E. Lubomirski Franciszek Ksawery h. Szreniawa (1747—1819)… — S. 33.

Джерела

Dubrowna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 449. (пол.) — S. 449. (пол.)
Rostworowski E. Lubomirski Franciszek Ksawery h. Szreniawa (1747—1819) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 32—33. (пол.)