Францішек Радецький
Францішек Радецький ТІ (пол. Franciszek Salezy Józef Radecki; 29 січня 1850, Новий Яричів — 3 березня 1914, Станьонткі) — польський священник-єзуїт, педагог, настоятель Кристинопільського і Лаврівського василіянських монастирів під час Добромильської реформи. ЖиттєписНародився 29 січня 1850 року в Новому Яричеві в сім'ї Якуба Радецького і Людовіки з дому Малиновська. 4 вересня 1865 року вступив до Товариства Ісуса на новіціят в Старій Весі. У 1872—1878 роках був вихователем і професором у Тернопільській колегії єзуїтів. Висвячений на священника 15 липня 1880 року. Повернувся до викладацької діяльності в Тернополі (1881—1888). Упродовж 1889—1896 років Францішек Радецький був задіяний у проведені Добромильської реформи Василіянського Чину: був настоятелем у двох василіянських монастирях — Кристинопільському (приїхав 17 листопада 1888[1] до 1894 року) і Лаврівському (1894—1896). Потім був міністром[a] у Кракові (1896—1899) і Старій Весі (1901—1905), віценастоятелем у Станьонтках[b] (1905—1908), міністром у Тернополі (1908—1912) та операрієм[c] у Станьонтках з 1912 року. Помер 3 березня 1914 року в Станьонтках. Зауваги
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia