Францішек Томаш Бернат

Францішек Томаш Бєрнат
пол. Franciszek Tomasz Bernat
Народився	1879 Львів, Австро-Угорщина
Помер	після 1939 Львів, Польща
Національність	поляк
Громадянство	Австро-Угорщина→ Польща
Жанр	інтерпретація іконографічних сюжетів та стилістики середньовіччя та бароко
Навчання	Львівська художньо-промислова школа
Напрямок	скульптура
Роки творчості	1909—1939
Вплив	Петра Гарасимовича, Юліуша Белтовського
Працював у містах	Львів

Францішек Томаш Бернат (пол. Franciszek Tomasz Bernat; 1879, Львів — після 1939, там само) — польський скульптор.

Народився у 1879 році у Львові. У 1897—1901 роках навчався у Львівській художньо-промисловій школі (викладачі Петро-Віталіс Гарасимович та Юліуш Белтовський). Упродовж 1908—1939 років керував власним закладом архітектурно-скульптурного оздоблення. Виконував барельєфи та статуї для декорування будинків, а також паркову скульптуру, надгробки. Бернату властиві прийоми гротеску та експресії, лінійно-орнаментальної декоративності у дусі модерну, вільна інтерпретація іконографічних сюжетів та стилістики середньовіччя й бароко.

Після закінчення першої світової війни Бернат продовжив співробітництво з львівськими архітекторами, але вже не так активно. Він був заприсяженим експертом у судових справах, пов'язаних із декоративною скульптурою.

Мешкав на вул. Клушинській (нинішня вул. Кармалюка), 7. Тут містилася і його майстерня.

Роботи у Львові

• десять барельєфів на міфологічну тематику на фасадах кам'яниці на вул. Ставропігійській, 4 (1909)^[1];
• фігура орла на фасаді будинку на вул. Зеленій, 46 (1909)^[2];
• статуї та рельєфи за середньовічними та театральними мотивами на фасаді й в інтер'єрі будинку театру-вар'єте «Казино де Парі» (1910; нині — Львівський академічний театр імені Леся Курбаса на вул. Леся Курбаса, 3)^[1][3];
• три барельєфи у стилі ар деко з фігурами збирачів винограду на фронтоні кам'яниці на вул. Пекарській, 49 (1910)^[4];
• горельєф «Мадонна з малим Ісусом» на фасаді кам'яниці архітектора Юзефа-Яна Яворського, що на нинішній вул. Єфремова, 34 (1929)^[5][6].

• 
  Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• 
  Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• 
  Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• 
  Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• 
  Фігура орла на фасаді будинку
  (вул. Зелена, 46)
• 
  Маскарон на фасаді Львівського академічного театру імені Леся Курбаса
  (вул. Курбаса, 3)
• 
  Маскарон на фасаді Львівського академічного театру імені Леся Курбаса
  (вул. Курбаса, 3)
• 
  Барельєфи з фігурами збирачів винограду на фронтоні кам'яниці
  (вул. Пекарська, 49)

Ймовірне авторство

• скульптури гаргулій та химер на фасадах міської школи імені Генрика Сенкевича (1907, нині вул. Залізняка, 21)^[2];
• скульптури гаргулій та химер на фасадах вілл на вул. Галицької Армії, 5, 7 (1909)^[2];
• маскарони на фасадах кам'яниці на вул. Мартовича, 4 (1909)^[2];
• рельєфи стилізованих драконів та симарглів на фасадах кам'яниці на вул. Франка, 71 (1911)^[3][2];
• маскарони на фасадах кам'яниць на вул. Огієнка, 18, 18а (1911)^[2];
• маскарони на фасадах кам'яниці на вул. Саксаганського, 14 (1911)^[2];
• скульптури путті на фасадах кам'яниць вул. Левицького, 11, 11а, 15 (1911)^[3];
• рельєфи стилізованих драконів та симарглів на фасаді кам'яниці на вул. Пекарській, 3 (1912)^[3][2];
• рельєфи грифонів та слонових голів на фасаді кам'яниці на вул. Братів Рогатинців, 14 (1912)^[2];
• скульптури путті, що пливуть на морських потворах на фасаді кам'яниці на вул. Шептицьких, 17 (1912)^[5];
• декоративно спрощений горельєф «Вершник» на аттику кам'яниці на вул. Франка, 144 (1913)^[2].

• 
  Скульптура гаргульї на фасаді вілли
  (вул. Вулиця Галицької Армії, 5)
• 
  Маскарон на фасаді будинку
  (вул. Мартовича, 4)
• 
  Рельєфи стилізованих симарглів на фасаді кам'яниці
  (вул. Франка, 71)
• 
  Рельєфи стилізованих драконів та симарглів на фасаді кам'яниці
  (вул. Франка, 71)
• 
  Маскарони на фасаді кам'яниці
  (вул. Огієнка, 18, 18а)
• 
  Скульптури путті на фасаді будинку
  (вул. Левицького, 11)
• 
  Скульптури путті на фасаді будинку
  (вул. Левицького, 11а)
• 
  Рельєфи грифонів та слонових голів на фасаді кам'яниці
  (вул. Пекарська, 3)

Францішек Томаш Бєрнат у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Мистецтво»
	Інформація у Вікіданих?
	Францішек Томаш Бєрнат у Вікісховищі?

• Ю. О. Бірюльов. Бєрнат Францішек-Томаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
• Бірюльов Ю. Францішек Томаш Бєрнат // Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII — середина XX ст.). — Львів : Апріорі, 2015. — С. 381—383. — 1500 прим. — ISBN 978-617-629-230-2.
• Бірюльов Ю. Творчість мулярських майстрів і скульпторів-декораторів львівських споруд кінця XIX — початку XX ст. / Ю. О. Бірюльов // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. — 2015. — № 836. — С. 211—220.
• Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Левицького, 011 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
• Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.

• Проєкт «Міський медіаархів»: фасад Будинку народної творчості (тепер Академічний театр ім. Курбаса). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.