Фредерік БартольдіФредерік Бартольді (фр. Frédéric Auguste Bartholdi; 2 серпня 1834, Кольмар — 4 жовтня 1904, Париж) — французький скульптор XIX століття. Автор скульптури «Свободи» в гавані Нью-Йорка. Феномен слави. Роден і Бартольді Слава спокійного, пересічного скульптора академічного напрямку Бартольді при житті мала шалену силу. І він отримав усі значні замови на монументи в різних країнах світу. Хоча не відкривав а ні нових шляхів в мистецтві, а ні сказав нового слова ні в техніці, ні в образній побудові монументів. Роден зробить лише один монумент в далекому провінційному, нікому не відомому місті Кале. Монумент мало кому відомим мешканцям маленького міста уславить і митця, і місто, і породить низку схожих пам'ятників, бо був новим словом в скульптурі. Хоча не стояв в гавані мегаполісу і не дряпав очі мільйонам глядачів. БіографіяНародився в місті Кольмар. Італійське прізвище Бартольді не дивина у Франції, куди перебралося багато італійців. Предки художника Сезанна — теж італійці, що оселилися у Франції, покинувши італійське місто Чозена. Після смерті батька, родина оселилась в Парижі. Юнак навчався в Національній школі красних мистецтв, де опановував і архітектуру, і живопис. Художню кар'єру Фредерік почав архітектором у рідному місті Кольмар, де мати мала велику оселю. Першим скульптурним монументом Бартольді став пам'ятник генералу Раппу в тому ж Кольмарі. Під час франко-пруської війни скульптор з італійським походженням Бартольді служив ад'ютантом у Гарібальді, національного героя Італії. Вимоги світового мореплавства спонукали побудову нових, штучних каналів (наприклад, Панамського). Другим став Суецький. Для окраси каналу Бартольді й створив алегоричну скульптуру «Свободи, що несе світло людству». Але арабський лідер Ісмаіл-паша відмовився від монумента неарабського за змістом і формою. Багато років забрав допрацьований монумент «Свободи» і його побудова в Нью-йорку, що Франція подарувала тепер Сполученим Штатам. В 1882 р. скульптор отримав Орден Почесного легіону. 4 жовтня 1904 року Бартольді помер в Парижі від туберкульозу. Його могила на цвинтарі Монпарнас. Морока зі статуєю СвободиСкульптуру Свободи роботи Фредеріка Бартольді не бажали приймати не тільки у арабському Єгипті, а й в Сполучених Штатах. Навіть сама ідея монумента первісно не мала в країні популярності. Тому уряд США первісно відмовився фінансувати цей проєкт. Фігура почала іржавіти в Парижі. В справу популяризації проєкту і самої скульптури втрутився володар газет Джозеф Пулітцер, німецькомовний емігрант із Австро-Угорщини. Він розгорнув тривалу кампанію критики уряду (хоча не бачив скульптуру, художні якості котрої були невисокі). Критикував також багатіїв-меценатів, що не давали на її монтаж грошей, критикував пересічних громадян — за байдужість до ідеї. Скандальна критика і наполегливість Пулітцера спрацювали. Фонд створення монументу Свободи почав отримувати грошові суми і згодом грошей вистачило на закінчення монтажу. Уряд пішов на урочистості з приводу закінчення робіт, аби не втрачати популярність у виборців. Скульптуру урочисто відкрив 28 жовтня 1886 року тодішній президент Сполучених Штатів Гровер Клівленд. Перелік головних творів
Галерея скульптур
Музей Ф.Бартольді в КольмаріДо ХХІ століття збереглася багата оселя родини Бартольді, що належала матері скульптора в місті Кольмар. З 1922 року в приміщені утворено музей скульптора Бартольді.  ПриміткиПосилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фредерік Бартольді
|
.png){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
