Брав живу участь в різних біблійних словниках і коментарях, конспективних виданнях з богослов'я і церковної історії. Завдяки переведенню його кращих творів на російську мову ім'я його стало популярним і в Росії, серед освічених класів[6]. Російський переклад книги «Життя Ісуса Христа», вкрай критично прийнятий російським духовенством, використовувався Михайлом Булгаковим при створенні його роману «Майстер і Маргарита» (1928—1940)[7].
Книги Фаррара, особливо «Життя Ісуса Христа», були перекладені багатьма мовами світу. Велика ерудиція дозволила письменникові використовувати в роботі різноманітні джерела, такі, як античні, юдейські, а також його сучасників.
Родина
З 1860 року був одружений з Люсі Мері Кардью, з якою у нього було п'ять хлопчиків і п'ять дівчаток[8]. Серед його онуків — генерал Монтгомері, герой Другої світової війни, син дочки Maud.
Твори
«Eric, or Little by Little» (1858)
«Походження мови» (The Origin of Language; 1860)
«St. Winifred's, or the World of School» (1862)
«Падіння людини і ін. проповіді» (1865)
«Мова і мови» («Families of Speech»; 1870)
«Доказ історичності християнства» («The Witness of History to Christ»; 1871)
«The Life of Christ» (1874)
«Eternal hope» (1878)
«Шукачі Бога» (Seekers after God; 1869; пер. з англ. Ф. С. Комарского, СПб., В. Л. Тузів, 1898)
«Життя Ісуса Христа» ((англ.)«The Life of Christ», 1874; російський переклад проф. А. П. Лопухіна, СПб., 1887)
«Життя і труди Святого Апостола Павла» ((англ.)«The Life and Works of St.Paul», 1879; російський переклад проф. А. П. Лопухіна, СПб., 1901)
«Mercy and judgment» (1881)
«Перші дні християнства», або «На світанку християнства» («The early days of christianity»; 1882. Пер на рос. А. С. Суворіна, СПб., 1893)
.svg){kind=small}
