Фролова Майя Флорівна
Фроло́ва Майя Флорівна (6 січня 1931, місто Сміла — 14 квітня 2013, місто Черкаси) — українська дитяча письменниця, прозаїк, лауреат літературної премії імені Володимира Короленка, член Національної спілки письменників України. ЖиттєписМайя Флорівна народилася 6 січня 1931 року у місті Сміла на Черкащині у різнонаціональній сім'ї. Батько — Флор Лепешко — українець, колишній відповідальний секретар смілянської районної газети «Червоний стяг» (нині — «Смілянські обрії»), мати — Броніслава Броніславівна — чистокровна полька, дворянка за походженням. У рідному місті жила та навчалася до третього класу, але початок другої світової війни все змінив. Спочатку її відправляють до бабусі до Сибіру, згодом вся родина евакуюється до Чувашії, потім знову переїздять до Сибіру, і лише по закінченню Корсунь-Шевченківської битви Майя знову повертається до рідної Сміли. У школі навчалася добре, закінчивши її із срібною медаллю, але вже не у рідному місті, а у львівському Дрогобичі. Після школи вступила до Чернівецького університету на факультет російської філології, який закінчила 1955 року. Вийшовши заміж за військового прокурора та народивши двох доньок, Майя Флорівна знову долає тисячі кілометрів по колишньому Радянському Союзу: Москва, Магадан, Владивосток, Грузія, Далекий Схід. Працювала редактором книжкових видавництв у Москві, Магадані, у радіокомітеті Владивостоку. 1971 року Майя Фролова стає членом Спілки письменників СРСР. 1972 року, маючи у своєму доробку кілька книг, на запрошення та за клопотанням Миколи Негоди переїздить із Грузії до Черкас[1]. 14 квітня 2013 року письменниця пішла з життя. Похована Майя Флорівна у місті Черкаси. Творчість1960 року з'явилася перша публікація письменниці. Це було невелике оповідання про мужність одного з льотчиків, який воював у Єгипті[2]. 1962 року Майя Фролова розпочала свою літературну творчість. Саме тоді у Магаданському книжковому видавництві вийшла її книга для дітей молодшого віку «Солнечная Северяния». Про всі поневіряння, про тяжкі часи евакуації та роки воєнного дитинства написано у повісті «Над Тавдой-рекой» (1964), а також у оповіданнях «Доня», «Спасибо вам, люди!», «Улица Шолом-Алейхема», «Капель», «Дети войны». Пізніше з'являються книги для дітей старшого віку: «Задумайся о себе» (1978), «Ау, мама!…» (1979), «А вы мне — кто?» (1984), «Весенний коридор» (1986), «Девочка, которая придумала себя» (1987), «Не спеши становиться на колени…» (1989), «Найди меня, мама!» (1995), «Де народився, там і згодився» (2001), «Капризуля» (1999), «М'яч у піднебессі» (2007). У нещодавно написаних спогадах для дітей про ностальгію («Де народився, там і згодився») авторка зізнається:
Творчий доробок М. Ф. Фролової складає більше 30 книг оповідань та повістей. Майже усі книги написані російською мовою, так як вона довгий час змушена була жити далеко від України. Її твори — про дітей і адресовані насамперед дітям. Письменницю дуже хвилює доля дітей та підлітків. Понад 35 років Майя Флорівна керувала літературно-творчим гуртком «Пегасик» у Черкаській обласній бібліотеці для дітей[4][5]. Фролова Майя — лауреат літературної премії імені Володимира Короленка (1995) за роман «Современная девочка» і повість «Весенний коридор». Повість «Задумайся о себе», рекомендована на конкурс видавництвом «Веселка», виборола першу премію, а «Капризуля» без відома авторки у дні слов'янської культури була визнана кращою дитячою книжкою. Майя Флорівна нагороджена медаллю «Ветеран праці». Перелік книг
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
