Фрідріх-Георг Ебергардт

Фрідріх-Георг Ебергардт
Фрідріх-Георг Ебергардт
нім. Friedrich-Georg Eberhardt
	Ебергард віддає честь Генрику Сухарському (1939).
Народився	15 січня 1892 ; Страсбург
Помер	9 вересня 1964 (72 роки) ; Вісбаден, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	суддя, військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	? — 1945
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Великий офіцер ордена «Святий Олександр»	Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
	; ; ;

Фрідріх-Георг Ебергардт (нім. Friedrich-Georg Eberhardt; 15 січня 1892, Страсбург — 9 вересня 1964, Вісбаден) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

11 березня 1910 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 жовтня 1935 по 30 вересня 1939 року — командир 44-го піхотного полку 11-ї піхотної дивізії, одночасно з травня 1939 року — керівник групи «Ебергардт» в Данцигу, а з 9 червня 1939 року — в штабі 1-го армійського корпусу. Учасник Польської кампанії. Після капітуляції польських військ у Вестерплатте в знак поваги до хоробрих захисників півострова повернув офіцерську шаблю майору Генрику Сухарському з правом її носіння в полоні. З 15 жовтня 1939 по 15 травня 1942 року — командир 60-ї піхотної (з 15 серпня 1940 року — моторизованої) дивізії. Учасник Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянської війни. З 7 липня 1942 по 25 серпня 1943 року — 38-ї піхотної, з 15 вересня 1943 року — 174-ї резервної, з 5 серпня 1944 року — 286-ї охоронної дивізії. З 17 грудня 1944 року — суддя Імперського військового суду. 8 травня 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений.

Звання

Фанен-юнкер (11 березня 1910)
Фанен-юнкер-унтерофіцер (12 серпня 1910)
Фенріх (16 листопада 1910)
Лейтенант (13 вересня 1911; патент від 18 вересня 1909)
Оберлейтенант (18 серпня 1915)
Ротмістр (20 вересня 1918)
Майор (1 лютого 1931)
Оберстлейтенант (1 вересня 1933)
Оберст (1 липня 1935)
Генерал-майор (1 квітня 1939)
Генерал-лейтенант (1 лютого 1941)

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (1 жовтня 1914)
- 1-го класу (26 липня 1917)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) (10 березня 1916)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (27 червня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 січня 1935)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (16 вересня 1939)
- 1-го класу (16 жовтня 1939)
Данцизький хрест 1-го класу (16 жовтня 1939)
Штурмовий піхотний знак в сріблі (1940)
Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами (Третє Болгарське царство; 15 липня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста (31 грудня 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (14 серпня 1942)

Література

Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena, 2. Auflage 2007, ISBN 978-3-938845-17-2