Фрідріх I (король Пруссії)
Фрі́дріх I (нім. Friedrich I.; 11 липня 1657 — 25 лютого 1713) — останній герцог Пруссії (1688—1701), перший прусський король (1701—1713). Брандербурзький маркграф, курфюрст Священної Римської імперії (1688—1713). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Кенігсберзі, Пруссія. Син прусського герцога і бранденбурзького маркграфа Фрідріха-Вільгельма та нідерландської принцеси Луїзи Генрієтти. Батько Фрідріха-Вільгельма I, дід Фрідріха Великого. Сприяв розвитку освіти та науки. Фундатор Галльського університету (1694), Берлінської академії мистецтв (1696), Бранденбурзької академії наук (1700); розширив Берлінську королівську бібліотеку. Збудував палаци Монбіжу (1706) і Шарлоттенбург (1713). Брав участь у Дев'ятирічній війні (1688—1697) та війні за іспанську спадщину (1701—1713) проти Франції на боці Священної Римської імперії; одночасно стилізував своє оточення під французький двір Людовика XIV. Засновник Ордену Чорного орла. Внаслідок розкішного способу життя, великих витрат на будівництво та найманців, перетворив Пруссію на одну з найкорумпованіших держав Європи. Помер у Берліні, Пруссія. Залишив по собі країну, борг якої становив 20 мільйонів рейхсталерів. Похований у Берлінському лютеранському соборі. До самокоронації в 1701 році іменувався як Фрідріх ІІІ. Прізвиська — «король-найманець», «кривий Фріц» (нім. Der schiefe Fritz; через травму в дитинстві). БіографіяФрідріх, син курфюрста Бранденбурзького Фрідріха Вільгельма, прозваного Великим курфюрстом, та нідерландської принцеси Луїзи Генрієтти народився в Кенігсбергу 11 липня 1657. Після смерті батька в 1688 став курфюрстом Бранденбурзьким під ім'ям Фрідріх III і в союзі з імператором Священної Римської імперії Леопольдом I брав участь у війнах проти короля Франції Людовика XIV. Регулярна армія виросла при Фрідріху з 30 000 чоловік, надісланих йому батьком, до приблизно 39 000. І все ж інтереси Фрідріха не обмежувалися лише військовою областю. Під впливом своєї другої дружини Софії Шарлотти і знаменитого філософа і вченого Лейбніца він заснував Академію мистецтв (1696), Академію наук (1700), відкрив у Галле університет (1694), залучав на роботу вчених, художників і скульпторів. Фрідріх спорудив в Берліні величний палац і прикрасив столицю своїх володінь новими будівлями і широкими вулицями. Для своєї дружини він побудував в Шарлоттенбурзі (нині район Берліна) палац з парком і будівлю опери. Тим часом запрошені з Франції гугеноти (усього їх прибуло близько 25 000, з них близько 5000 оселилися в Берліні) почали розвивати в Пруссії промисловість. 1698 року поновив угоду з Амаром I, еміром Трарзи, що існування бранденбурзької факторії на острові Арґен. Оскільки курфюрст Саксонії Фрідріх Август став королем Польщі, а курфюрст Ганноверський Георг, судячи з усього, повинен був стати наступником королеви Анни на англійському троні, Фрідріх не бажав відставати від своїх суперників. У Прусському герцогстві, суверенному володінні Гогенцоллернів, що знаходилось за межами Священної Римської імперії, він зміг би закріпити за собою статус короля і без згоди імператора. Але оскільки Леопольд шукав союзу з Бранденбургом зважаючи на очікувані Війни за іспанську спадщину (1701—1713), він погодився визнати за Фрідріхом королівський титул, і в листопаді 1700 Фрідріх вступив у союз з Австрією. В ході пишної церемонії, влаштованої в Кенігсберзі 18 січня 1701, Фрідріх коронував себе і дружину, що мало підкреслити незалежність його трону від будь-якої світської чи церковної влади. Тим самим він став королем в Пруссії, одночасно залишаючись курфюрстом Бранденбурзьким. З отриманням королівського титулу любов Фрідріха до величі і блиску ще більше зросла. Однак зміна в титулі не означала того, що відтепер центр ваги перемістився з Бранденбургу в Пруссію: столицею і королівською резиденцією продовжував залишатися Берлін, а не Кенігсберг. Правда, на новому королівському гербі з'явився не червоний бранденбурзький, а чорний прусський орел. Цей орел — єдина ланка, що зв'язували королівство з Тевтонським лицарським орденом, який панував в Пруссії до свого розпуску в 1525 . Спроби створити в державі клас селян-землевласників після 1701 розбилися об наполегливий опір знаті. У той же час витрати двору все зростали, а Пруссія була занадто бідна, щоб нести цей тягар і одночасно утримувати велику постійну армію. Фрідріх помер у Берліні 25 лютого 1713, його син і спадкоємець Фрідріх Вільгельм I нарощував військову потужність і урізав всі інші витрати. За умовами Утрехтського мирного договору, підписаного 11 квітня 1713, Пруссія отримала іспанську частину Верхнього Гельдерна (Іспанські Нідерланди) і князівство Невшатель (Швейцарія) як винагороду за допомогу у Війні за іспанську спадщину. Крім того, Франція визнавала за курфюрстами Бранденбурзькими їх титул «королів Пруссії». Родина1 Дружина — Єлизавета Генрієтта, принцеса Гессен-Кассельська (1661—1683) Діти:
2 Дружина — Софія Шарлотта Ганноверська (1668—1705) Діти:
3 Дружина — Софія Луїза, принцеса Мекленбург-Шверінська (1685—1735) Генеалогічне дерево
Нагороди
Портрети
Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
_signature.jpg){kind=small}
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
