Фурцева Катерина Олексіївна

Фурцева Катерина Олексіївна
рос. Екатерина Фурцева
Катерина Фурцева, 1964 рік
4-й міністр культури СРСР
4 травня 1960 — 25 жовтня 1974
Попередник	Михайлов Микола Олександрович
Наступник	Демічев Петро Нілович
член Політбюро ЦК КПРС
29 червня 1957 — 17 жовтня 1961
Народився	7 грудня 1910(1910-12-07) Вишній Волочек
Помер	25 жовтня 1974(1974-10-25) (63 роки) Москва  СРСР
Похований	Новодівичий цвинтар
Відомий як	політична діячка
Країна	СРСР
Alma mater	Московський технологічний університет[1] і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Політична партія	КПРС з 1930
Батько	Олексій Гаврилович Фурцев
Мати	Матрона Миколаївна Фурцева
У шлюбі з	1) Петро Іванович Бітков, 2) Микола Павлович Фірюбин
Діти	дочка Світлана
Професія	хімік-технолог
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Фурцева Катерина Олексіївна (рос. Фурцева Екатерина Алексеевна; 7 грудня 1910, Вишній Волочок, Російська імперія — 25 жовтня 1974, Москва, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, міністр культури СРСР у 1960–1974, депутат Верховної Ради СРСР 3, 4, 5, 7, 8 скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Член ЦК КПРС у 1956—1974 роках.

Катерина Фурцева народилася 1910 в місті Вишній Волочек Тверської губернії в родині робітника-текстильника. Закінчила семирічну школу та школу фабрично-заводського учнівства.

• 1924 року вступила до комсомолу.
• У 1928–1930 працювала на фабриці «Большевичка» в місті Вишній Волочек.
• 1930 року прийнята в члени ВКП(б).
• У 1930–1931 — секретар Кореневського районного комітету ВЛКСМ Курської області.
• У 1931–1932 — відповідальний секретар Феодосійського міського комітету комсомолу Кримської АРСР.
• У 1932–1933 — завідувачка організаційного відділу Кримського обласного комітету ВЛКСМ.
• У 1933–1935 — слухачка Вищих академічних курсів Цивільного повітряного флоту
• У 1935–1936 — помічник начальника політичного відділу Саратовського авіаційного технікуму з комсомолу.
• У 1936–1937 — інструктор відділу студентської молоді ЦК ВЛКСМ.
• У 1937–1941 — студентка Московського інституту тонкої хімічної технології імені М. В. Ломоносова, член партійного бюро інституту.
• У 1941 — секретар комітету ВКП(б) Московського інституту тонкої хімічної технології імені М. В. Ломоносова.
• У 1941–1942 — інструктор Молотовського районного комітету ВКП(б) міста Куйбишева.
• У 1942–1945 — секретар Фрунзенського районного комітету ВКП(б) міста Москви із кадрів.
• У 1945–1948 — 2-й секретар Фрунзенського районного комітету ВКП(б) міста Москви.
• У 1948 — закінчила Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б) (заочно).
• У 1948–1950 — 1-й секретар Фрунзенського районного комітету ВКП(б) міста Москви.
• 25 січня 1950 — 29 березня 1954 — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б).
• 29 березня 1954 — 26 грудня 1957 — 1-й секретар Московського міського комітету КПРС.
• 27 лютого 1956 — 4 травня 1960 — секретар ЦК КПРС.
• 4 травня 1960 — 24 жовтня 1974 — міністр культури СРСР.
• У 1950–1962 і 1966–1974 була депутатом Верховної Ради СРСР третього, четвертого, п'ятого, сьомого та восьмого скликань.
• З 27 лютого 1956 по 29 червня 1957 — кандидат у члени Президії ЦК КПРС.
• З 29 червня 1957 по 31 жовтня 1961 — член Президії ЦК КПРС.

В ніч з 24 на 25 жовтня 1974 Катерина Фурцева раптово померла. У медичному висновку, підписаному начальником Четвертого управління МОЗ СРСР академіком Чазовим, причиною смерті було названо гостру серцеву недостатність. Однак, за іншими версіями вона покінчила з життям, розкривши вени.

Похована на Новодівочому цвинтарі в Москві.

• чотири ордени Леніна (6.12.1960, 27.10.1967)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)

• «Катерина Велика» (2000)
• «Жінка на Мавзолеї» (2004)
• «Катерина Фурцева. Жіноча доля» (2005)
• «Кремлівські похорони. Катерина Фурцева»
• «І примкнув до них Шепілов» (2009)
• «Катерина Третя» (2010)
• «Фурцева (телесеріал)» (2011)
• «Жінки мріяли про владу. Катерина Фурцева»
• «Як йшли кумири. Катерина Фурцева»

• Фурцева Катерина Олексіївна // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Н. А. Микоян, Ф. Н. Медведев. Неизвестная Фурцева: Взлет и падение советской королевы. М.: Эксмо, Алгоритм. 2011. 272 с.
• Н. А. Микоян, Ф. Н. Медведев. Екатерина Фурцева: Любимый министр. М.: Алгоритм, 2012. 272 с.

1. ↑ Фурцева Екатерина Алексеевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135