Фущич Вільгельм Ілліч

Вільгельм Ілліч Фущич
Вільгельм Ілліч Фущич
Народився	18 грудня 1936 ; Сільце, Іршавський район, Закарпатська область, СРСР
Помер	7 квітня 1997 (60 років) ; Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР, Україна
Національність	українець
Діяльність	математик
Alma mater	УжДУ (1958)
Галузь	математика
Заклад	Інститут математики НАНУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1971)
Науковий керівник	Парасюк Остап Степанович
Аспіранти, докторанти	Лагно Віктор Іванович; Юрик Іван Іванович; Попович Роман Омелянович[d]; Нікітін Анатолій Глібович; Єгорченко Ірина Анатоліївна
Членство	НАНУ
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Крилова

Вільгельм Ілліч Фущич (18 грудня 1936, Сільце — 7 квітня 1997, Київ) — український науковець-математик, засновник української школи групового аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України^[2].

Біографія

Народився 18 грудня 1936 року в селі Сільце (нині Берегівського району Закарпатської області). В 1958 році закінчив Ужгородський університет, в 1963 році аспірантуру Інституту математики. Учень професора Остапа Парасюка.

У 1964 році захистив кандидатську, а у 1971 році — докторську дисертацію. Після закінчення аспірантури працював в Інституті математики НАН України, а з 1978 року по 1997 рік був завідувачем відділу прикладних досліджень цього ж інституту. У 1987 році обраний член-кореспондентом НАН України.

Серед учнів Вільгельма Фущича — професори Віктор Лагно, Іван Юрик, Анатолій Нікітін, Ірина Єгорченко, Роман Попович тощо.

У 1996 році, після повернення з закордонного відрядження, зробив свою останню доповідь на Вченій раді Інституту, присвяченій його 60-річчю. Невдовзі після цього він тяжко захворів і помер 7 квітня 1997 року. Похований на Байковому кладовищі^[3] (ділянка № 49а, 50°24′59.2″ пн. ш. 30°30′5.4″ сх. д. / 50.416444° пн. ш. 30.501500° сх. д. / 50.416444; 30.501500).