Фізико-математичний салон

Фізико-математичний салон
Фізико-математичний салон
	51°03′12″ пн. ш. 13°43′58″ сх. д. / 51.0532° пн. ш. 13.7328° сх. д.
Тип	музей
Тема	фізика, астрономія, математика, вимірювальний прилад і музична скринька
Частина від	Державні художні зібрання Дрездена
Країна	Німеччина
Розташування	Цвінґер
Адреса	Цвінґер
Засновник	Август (курфюрст Саксонії)
Засновано	1724
Сайт	mathematisch-physikalischer-salon.skd.museum
	Фізико-математичний салон (Німеччина)
	Фізико-математичний салон у Вікісховищі

Фізико-математичний салон (нім. Mathematisch-Physikalischer Salon) — зібрання історичних годинників і наукових інструментів в Дрездені. Музей входить до складу Державних художніх зборів Дрездена. Розташований в одному з павільйонів Цвінгера.

Історія

Зібрання зародилося в XVI столітті, коли в Дрездені було засновано кунсткамеру. Вже до 1587 року в кунсткамері знаходилося близько тисячі математичних і технічних приладів і інструментів. «Королівський кабінет математичних і фізичних інструментів» був відокремлений як самостійна колекція за часів правління Августа Сильного в 1728 році і носив цю назву до 1746 року. Попри те, що колекція набула музейний характер, вона залишалася доступною для практикуючих учених. Представлені в музеї наукові прилади використовував у тому числі і сам Август Сильний. У XVIII столітті в Цвінгері також містилася астрономічна обсерваторія.

Колекція

Нині в музеї виставлені рідкісні оптичні, астрономічні і геодезичні прилади XVI—XVIII століть. Серед них — інструменти для рахунку, креслення, вимірювання довжини, маси, температури і тиску. Аж до ХХ століття тут вівся відлік офіційного часу для Дрездена і Саксонії. Разом з ранніми спробами точного відтворення часу тут представлені вежовий годинник епохи Відродження і дорогоцінні годинники-медальйони.

Частиною експозиції є запальні скельця і інші прилади відомого німецького дослідника, експериментатора, математика Еренфрида Вальтера фон Чирнгауса, якого також нерідко вважають винахідником європейської порцеляни. Одно з його запальних скелець 1686 року, виконане з дерева і міді, досягає в діаметрі 158,5 см (загальна висота 2,3 м). З його допомогою досягалася температура, необхідна для плавлення піску і заліза, — і тим самим ставало можливим виробництво скла і порцеляни.

Музей славиться також своєю колекцією небесних і земних глобусів. Найстаріший із них був створений у ХІІІ столітті на території сучасного Іраку. Одним з найвідоміших експонатів є механічна рахункова машина Блеза Паскаля 1650 року.

У 2013 році музей був відкритий після тривалої реконструкції. У постійній експозиції зберігаються понад 1000 експонатів.

Література

Peter Plassmeyer u.a. Weltenglanz: Der Mathematisch-Physikalische Salon Dresden zu Gast im Maximilianmuseum Augsburg. Deutscher Kunstverlag, 2009 ISBN 978-3-422-06944-2 (нім.)
Andreas Haucap, Harald Schiller (Hrsg.): Museen zwischen Weimar und Stralsund. Ein Streifzug durch die Museumslandschaft der neuen Bundesländer. Igen, Hamburg 1990, ISBN 3-928196-07-3 (Enthält einen ausführlichen Artikel von Dr. sc. Klaus Schillinger, dem ehemaligen Direktor des Mathematisch-Physikalisches Salons über die Sammlungsgeschichte und die Sammlung bis 1990.)
Jürgen Helfricht: Astronomiegeschichte Dresdens. Hellerau-Verlag Dresden 2001, ISBN 3-910184-76-6.
Peter Plaßmeyer: Der Mathematisch-Physikalische Salon im Dresdner Zwinger. in: Sächsische Heimatblätter 59 (2013) 4, S. 302—309.