Фількевич Микола Олександрович
Микола Олександрович Фількевич (нар. 23 листопада 1912, смт. Корнин, Російська імперія — пом. 31 травня 2001, м. Київ, Україна) — український кіноінженер. Член Національної спілки кінематографістів України. БіографіяНародився 23 листопада 1912 р. в смт Корнин Житомирської області в родині працівника пошти. Закінчив Київський кінофототехнікум (1930), Запорізьке військово-авіаційне училище (1936), Всесоюзні курси технологів кольорового кіно (1938) із стажуванням на кіностудії «Мосфільм», Курси підвищення кваліфікації з технології і техніки трюкових і комбінованих зйомок (1951) із стажуванням на «Ленфільмі», Курси економіки з основ госпрозрахунку вечірнього університету при Київському політехнічному інституті (1953). В 1920—1941 рр. працював на кінофотопідприємствах України, помічником оператора Київської кіностудії ВУФКУ, оператором Київського інституту судової експертизи, старшим консультантом кінофотолабораторії ВУФКУ і Товариства друзів радянського кіно, оператором, технічним керівником і директором Донецької кінофотохроніки «Українфільм», оператором, технічним керівником цеху кольорових фільмів Київської кіностудії. Учасник Великої Вітчизняної війни. ![]() Після війни працював генеральним інженером Центральної Берлінської кінофабрики (1948—1949) Радянсько-німецького акціонерного товариства «Лінза» (Берлін, Німеччина), начальником цеху трюкових зйомок, начальником технічного відділу й головним інженером Київської кіностудії ім. О. П. Довженка (1949—1988). Брав безпосередню участь у створенні технічної бази й освоєнні технології випуску в Україні першого кольорового фільму «Сорочинський ярмарок» (1939), в організації спеціальної майстерні з виготовлення макетів (1949), в розробці та будівництві натурного басейну з обладнанням для комбінованих зйомок (1950), у створенні синхронної кінокамери «Україна» (1958) тощо. Має ряд авторських свідоцтв за створення нової кіно-техніки. Зібрав архів (2 700 листів документів і фотоматеріалів) з історії дореволюційного кіно, Київської кіностудії ім. О. П. Довженка та українського кіномистецтва. Автор альбому «Фильмы Киевской киностудии им. А. П. Довженко. 1928—1978» (К., 1978, у співавт. з О. Ф. Олійником), близько 200 статей про кінематограф у виданнях: «Техника кино и телевидения», «Новини кіноекрана», «За радянський фільм», «Екран і життя» та ін., документальної стрічки «Сторінки історії Київської кіностудії ім. О. П. Довженка» (1978, у співавт. з В.Труськом). Автор книги «Сторінки нашої історії» (К., 2003). Нагороджений 20 орденами і медалями, значком «Відмінник кінематографії СРСР». Донька — музикознавиця, педагог Галина Фількевич (нар. 1938). Онука — акторка Антоніна Макарчук (нар. 1973). Помер 31 травня 2001 р. в Києві. Похований на Лук'янівському кладовищі разом з дружиною. Помилка Lua у Модуль:Message_box у рядку 159: attempt to index a nil value. |
Portal di Ensiklopedia Dunia