Філіпа Вірменська

Філіпа Вірменська
Ֆիլիպ Ռուբինյան
Народилася	1183(1183)
Померла	бл. 1219
Країна	Нікейська імперія  Armenian Principality of Ciliciad
Національність	вірменка
Діяльність	суверен
Титул	імператриця Нікеї
Посада	імператриця Нікеїd
Конфесія	Вірменська Апостольська церква православ'я
Рід	Рубеніди
Батько	Рубен III
Мати	Ізабела де Торон
Брати, сестри	Аліса Вірменська
У шлюбі з	Феодор I Ласкаріс
Діти	1 син

Філіпа Вірменська (1183 — бл. 1219) — нікейська імператриця.

Походила з династії Рубенідів. Молодша донька Рубена III, царя Кілікійської Вірменії, та Ізабели де Торон. Народилася у 1183 році. 1186 році її батько зрікся трону на користь свого брата Левона II, якому заповів не видавати Філіпу та її сестру Алісу за іноземних володіарів. У 1187 році помирає батько Філіпи. У 1189 році відбулися заручини Філіпи з Шахеншахом, сином Чордуанеля, князя Сасунського. Але у 1193 році нареченого Філіпи було вбито. У 1199 році її заручено з Ошином, сином Хетума, князя Лампронського. Втім цей шлюб не відбувся через побоювання Левона II за свою владу.

У 1214 році влаштовано шлюб з нікейським імператором Феодором I, з яким укладено союз проти Румського султанату. Проте у 1216 році імператор розлучився з Філіпою з достеменно невідомих причин. Найбільш правдоподібною вважається версія, що цар Левон II надурив Феодора I, видавши Філіпу за свою доньку (тим самим нікейський імператор розраховував отримати права на трон). Коли виявилася брехня, то відбулося розірвання шлюбу. При цьому син від цього шлюбу втратив права на трон. За іншою гіпотезою, Феодор I стал планувати шлюб з донькою щойнообраного латинського імператора П'єра II, чим сподівався отримати права на трон й без значного спротиву зайняти Константинополь.

Філіпа повернулася до Кілікії, де й померла близько 1219 року.

Чоловік — Феодор I Ласкаріс, нікейський імператор

Діти:

• Костянтин (1215—після 1249), дука Фракісія

• Gardner, Alice (1912). The Lascarids of Nicaea: the Story of an Empire in Exile. pp. 87f.
• Sempad the Constable, Chronique du Royaume de Petite Armenie, edition and French translation by Duraulier, in Recueil des Historiens des Croisades, Historiens Armeniens I, French translation: p. 610 et seq., Erevan 1974.