Фіона Гілл
Фіона Гілл (англ. Fiona Hill; нар. 1965) — англо-американський політолог. Доктор філософії (1998). Експерт Брукінгського інституту. «Le Figaro» в 2014 році назвав її «визнаним американським експертом щодо Росії». У квітні 2017 р. вона була призначена президентом США Дональдом Трампом, спеціальним помічником президента та старшим директором з питань Європи та Росії в Раді національної безпеки США[7]. ЖиттєписНародилася в 1965 році в маленькому місті на півночі Англії. Її батько був шахтарем, а мати — акушеркою і нянею. У 1989 році отримала ступінь магістра з Росії і сучасної історії в Сент-Ендрюському університеті (1989). У 1987—1988 рр. стажувалася в МЛУ в Москві. Ступінь магістра з совєтології (1991) і докторську з історії (Ph.D., 1998) отримала в Гарварді, захистивши дисертацію про історичні корені сучасної російської суспільно-політичної думки «В пошуках Великої Росії: еліти, ідеї, влада, держава і дореволюційний минуле в Новій Росії. 1991—1996». У 1991—1999 рр. — співробітниця Школи управління імені Джона Ф. Кеннеді. У 1999—2000 рр. — директор зі стратегічного планування Фонду Євразії в Вашингтоні. З жовтня 2000 року — співробітниця Брукінгського інституту, нині директор Центру США та Європи і старший науковий співробітник Програми зовнішньої політики. У 2006—2009 рр. — керівник секції щодо Росії і Євразії Національної ради з розвідки США. Член Ради з міжнародних відносин, член опікунської ради Фонду Євразія, Міжнародного дискусійного клубу «Валдай». В кінці 1990-х років, вийшовши заміж за американця, стала громадянкою США, до цього — британська піддана. Володіє також французькою і російською мовами[8]. На думку Гілл, саме Росія — дореволюційна — є місцем народження ідеології тероризму[9]. Пропонувала адміністрації США призначити послом США в Росії Арнольда Шварценеггера, з яким Володимир Путін міг би розмовляти по-німецьки. Її з Кліффордом Гедді книгу «Сибірське прокляття» (2003) вказують однією з найбільш цитованих робіт у книгах і статтях про перспективи розвитку Росії, опублікованих з початку століття (за даними 2015 року)[10], а також економічний аналіз сучасної Росії «Енергетична імперія: нафта, газ і відродження Росії». Інша спільна з Кліффордом Гедді книга «Містер Путін: Оперативник у Кремлі» (2013) присвячена президенту Росії Володимиру Путіну. За заявою авторів, вони спробували уникнути поширених в суспільстві стереотипів і провести аналіз історичних подій, які вплинули на формування особистості політика[11]. Вони роблять висновок, що чим більше Путін просунеться до модернізації Росії, тим активніше народ вимагатиме політичної відкритості і його відставки[12]. Книга була високо оціненої критикою[13]. Оновлене 2-е видання з'явилося в 2015 році. Свідчення у справі імпічменту Трампа21 листопада Гілл публічно свідчила в Конгресі в справі імпічменту президента Дональда Трампа, а перед тим 14 жовтня доповідала на закритому засіданні Конгресу, стенограми яких опубліковані. Вона спростувала тезу про нібито втручання України у вибори президента США у 2016, захищала посла Марі Йованович сказавши, що звинувачення останньої у корупції з боку Юрія Луценка та Віктора Шокіна виявились неправдивими. Гілл брала участь у консультаціях з представниками Росії щодо можливого миру на Донбасі, які, як вона думає, зацікавлені, щоб Луганськ і Донецьк мали вето щодо можливості України стати в майбутньому членами НАТО і ЄС. Також при цьому спливла інформація, нібито росіяни бажали б «обміняти» Україну на Венесуелу: в разі зміни позиції США щодо України вони б відкликали з Венесуели сотні своїх військових агентів, засланих туди напередодні[14]. Автор книг
Примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фіона Гілл
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
