Хаданович Андрій Валерійович
Андрéй Вале́рійович Хадано́вич (біл. Андрэй Валер’евіч Хадановіч; 13 лютого 1973, Мінськ) — білоруський поет і перекладач. За освітою філолог, спеціаліст з французької літератури. Закінчив філологічний факультет Білоруського державного університету (1995) і аспірантуру БДУ (1999). Викладає в БДУ історію французької літератури; також викладає в Білоруському гуманітарному ліцеї ім. Якуба Коласа. Член Союзу білоруських письменників і Білоруського ПЕН-клуба. Перекладає з французької, української і польської мови. Перша книга віршів Хадановича була опублікована в українському перекладі: «Листи з-під ковдри» (Київ: Факт, 2002). В Києві була також опублікована його збірка вибраних віршів білоруською мовою: «From Belarus with Love» (Київ: Факт, 2005). Інші публікації: «Старыя вершы» (Мінськ: Логвінаў, 2003), «Лісты з-пад коўдры» (Мінськ: Логвінаў, 2004), «Землякі, альбо Беларускія лімэрыкі» (Мінськ: Логвінаў, 2005), «Бэрлібры: гісторыя ў чатырох фільмах» (Мінськ: Логвінаў, 2008). Вірші перекладались також на російську, польську, англійську, латиську, литовську, німецьку, словацьку мови. На думку деяких критиків, поезія Хадановича — важлива подія сучасної білоруської літератури; в його творчості, що відзначається багатством мови, стилістичними експериментами, досягнення східноєвропейської «книжної» поезії елегантно сплітаються з елементами сьогоденної культури (рок, реп, міська говірка). У 106-ту річницю проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки Голова Ради БНР Івонка Сурвіла підписала укази про нагородження Андрея Хадановіча медаллю ордена Погоні "за заслуги в білоруській культурі та освіті".[1] Переклади українськоюУ 2006 році переклади віршів Хадановича друкував український літературний журнал "Сучасність" (№8, 2006) в “білоруському” числі журналу та того ж року отримав премію журналу "Сучасність".[2]
Громадська позиціяУ червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[3] Див. такожДжерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia