Хайруліна Василина Миколаївна

Василина Хайруліна
Василина Хайруліна
Народилася	19 травня 1943 (82 роки) ; Киянка, Новоград-Волинський район, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	педагог
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук
Членство	Національна академія педагогічних наук України (НАПН України)
Нагороди	; Орден святого рівноапостольного князя Володимира
	; ; ;

Василина Миколаївна Хайруліна (нар. 19 травня 1943, село Киянка Новоград-Волинський район Житомирська область) — українська вчителька, заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, директор Українського колежу імені В. О. Сухомлинського (1988—2016)^[1]^[2], авторка понад 135 наукових праць.

Біографія

Народилася 19 травня 1943 року у селі Киянка Житомирської області^[3]. У 1960—62 навчалась акторської майстерності у Карагандинській студії телебачення. 8 серпня 1966 року вийшла заміж за військовослужбовця, Михайла Григоровича Хайруліна.

Закінчила Рівненський державний педагогічний інститут ім. Д. З. Мануїльського, факультет початкового навчання (1969), у 1995 році захистила кандидатську дисертацію: «Організаційно-педагогічні основи функціонування Українського колежу»^[4].

Кар'єра

Розпочала свою трудову діяльність майстром із пошиття жіночого одягу в ательє мод в місті Караганда.

Починаючи з літа 1962 року працювала старшою піонервожатою та вчителем української мови у Киянській середній школі.

У 1964 році вступила на вечірнє відділення Рівненського педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського і продовжила вчителювати в СШ № 15 і СШ № 12 м. Рівне^[5].

На період навчання чоловіка подружжя переїхало до Москви, де Василина працювала старшим інструктором по роботі із сім'ями в академії ВКАХЗ ім. Тимошенка (1972—1976).

З 1976 по 1980 рік працює у СШ № 5 міста Біла Церква, спочатку вчителем початкових класів, а згодом заступником директора.

У 1980 році переїхала до Києва, де два роки працювала вчителем початкових класів у с/ш № 65.

За місцем служби чоловіка переїхала до міста Цоссен (НДР) та продовжила трудову діяльність заступником директора з навчально-виховної роботи^[3]. У 1987 році повертається з родиною в Київ.

З 1987 по 1988 рік обіймала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи середньої школи № 204 Дніпровського району м. Києва.

1988 року пройшла конкурс та призначена директором Експериментальної школи-лабораторії Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова) № 272 Дніпровського району м. Києва.

1997 році обрана членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України.

З 1990 — член правління Товариства спілки учителів України.

Здобувши перемогу у конкурсі «Партнери в освіті», організованого Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США, проходить стажування в Сполучених Штатах Америки (вересень — жовтень 2000 року)^[5].