Халус Руслан Петрович

Халус Руслан Петрович
Халус Руслан Петрович;
Капітан
Загальна інформація
Народження	5 липня 1977; Козинці, Липовецький район
Смерть	29 серпня 2014 (37 років); Горбатенко, Старобешівський район
Поховання	Чечельницький район
Alma Mater	Національний університет оборони України
Військова служба
Роки служби	1994—2003; 2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Спеціальна поліція
Формування	«Миротворець»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Петро́вич Ха́лус (1977—2014) — капітан батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1977 року в селі Козинці (Липовецький район, Вінницька область). Батько, Петро Федорович, працював у міліції, на пенсію вийшов у званні підполковника, мама, Світлана Іванівна — вчителька початкових класів, виховували сина Руслана та дочку Людмилу (1984 р.н.).

1994 року закінчив Чечельницьку ЗОШ № 2. Після закінчення Київського автомобільного інституту сухопутних військ служив у військовій частині в місті Котовськ. Після семи років служби по розформуванні частини звільнився в запас у званні капітана. У 2006—2008 роках працював у Чечельницькій РДА. У 2008—2011 роках жив і працював у Італії. Після повернення працював на різних роботах.

У часі війни — доброволець, старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Чергували на блокпостах, здійснювали розвідувальні дії.

29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» загинув внаслідок обстрілу, вчиненого російськими десантниками біля села Горбатенко, разом з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським.

19 вересня 2014-го тіло знайшла пошукова група Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан») поруч з селом Горбатенко, перевезене у Запоріжжя.

Упізнаний товаришами та родичами, похований у Чечельнику 4 жовтня 2014-го з військовими почестями.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
19 лютого 2015 року на вшанування його пам'яти відкрито пам'ятну дошку у Чечельнику
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 10, місце 36
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії^[1]
Іловайський Хрест (посмертно)