Хаманджія (культура)

Хаманджія
Місце розташування	Добруджа
Наступник	Гумельниця
Час/дата початку	5250-ті до н. е. і 52 століття до н. е.
Час/дата закінчення	4550-ті до н. е. і 45 століття до н. е.
Хаманджія у Вікісховищі

Історія Румунії
Доісторичний час
Культура Кукутені-Трипілля
Культура Хаманджія
Бронзова доба у Румунії
Дакія
Гети
Римська Дакія
Виведення Римських військ з Дакії
Середньовіччя
Етногенез румунів
Переселення готів
Печенізький каганат
Перше болгарське царство
Золота Орда
Угорське королівство
Волоське князівство
Молдавське князівство
Новий час у Румунії
Трансильванське князівство
Габсбурзька Трансильванія
Фанаріоти
Дунайські князівства
Органічний регламент
Молдавська революція (1848)
Волоська революція (1848)
Війна за незалежність Румунії
Румунське королівство
Румунська кампанія (1916—1917)
Велика унія
Унія Бессарабії і Румунії
Велика Румунія
Бесарабсько-буковинський похід (1940)
Румунія в Другій світовій війні
Соціалістична Республіка Румунія
Радянська окупація Румунії
Студентський рух (1956)
Румунська революція (1989)
Сучасність
Питання возз'єднання
Румунія
Портал «Румунія» переглянути обговорити редагувати

Хаманджія (рум. Cultura Hamangia) — археологічна культура середнього неоліту.

Датується 5000-3500 рр. до РХ. Основний район поширення — Добруджа (Румунія) і в районі м. Бургас (Болгарія).

Назва за залишками поселення біля села Бая-Хаманджія, на березі озера Головиця де виявлено одну з археологічних пам'яток.

За однією з версій, культура Хаманджія пов'язана з поширенням неоліту серед населення дельти Дунаю і Добруджі. Вона містить елементи попередніх культур Вінча, Дудешть і Караново III, але заснована тубільцями мисливцями-збирачами. За іншою — культура Хаманджія походила від культури імпрессо^[1][2].

Нащадками культури Хаманджія є культури Гумельниця, Боян і Варна пізнього енеоліту без розриву традиції.

П. Хасотті (P. Hasotti) розділив культуру Хаманджія на 3 етапи. Культура виникла в середині 6 тис. до Р.Х.

Типова кераміка — пофарбований посуд зі складним геометричним візерунком, заснованим на спіральних мотивах. Поширені глечики і широкі чаші.

Керамічні статуетки зазвичай сильно стилізовані і зображують стоять оголених жінок з перебільшеною грудьми і сідницями. Дві фігурки, відомі як «Мислитель» і «Сидяча жінка» (на фотографіях) вважаються шедеврами неолітичного мистецтва.

Статуетки Культура Хаманджія мають схожість зі статуетками ранньокікладської культури.

Поселення складаються з прямокутних хат-мазанок з одним або двома приміщеннями, іноді з кам'яними фундаментами (Дуранкулак). Зазвичай будинку ранжовані за прямокутною сіткою, їх руїни можуть утворювати невеликі кургани. Поселення розташовані вздовж узбережжя, на берегах озер, на терасах низин або середніх частин річок, іноді в печерах.

До культури Хаманджія (точніше, до її етапу Хаманджія IV) відноситься і середній період існування (4700-4500 рр. до Р.Х.) одного з перших міських поселень в Європі — що розкопують з 2005 р городище Провадія-Солніцата. Це поселення було великим центром виробництва кухонної солі; на поселенні виявлено залишки двоповерхових будинків, культових споруд і потужних мурів, споруджених у розглянутий період для захисту запасів солі від зазіхань ворогів.

Виявлені поховання як в скорченому, так і в випрямленому положенні. Серед поховальних дарів етапу Хаманджія I зазвичай відсутня кераміка, проте є крем'яні вироби, оброблені мушлі, кістяні знаряддя і прикраси з раковин.

• Чернаводе, некрополь, де виявлені знамениті статуетки «мислитель» і «сидяча жінка»
• Епонімний пам'ятник Бая-Хаманджія, відкритий в 1953 р біля озера Головиця неподалік від чорноморського узбережжя в румунському регіоні Північна Добруджа.