Хан Микола Олексійович

Микола Олексійович Хан
Микола Олексійович Хан
Народження	10 вересня 1924; Нікольськ-Уссурійський, Приморський край
Смерть	21 березня 1981 (56 років)
	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Жанр	живопис
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник
Нагороди

Микола Олексійович Хан (10 вересня 1924, м. Нікольськ-Уссурійський, Приморський край, РРФСР— 21 березня 1981, Київ, УРСР) — український маляр, пейзажист корейського походження^[1]. Заслужений художник УРСР (1974), посмертний лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1983).

Життєпис

Народився 10 вересня 1924 в місті Никольськ-Уссурійський, Приморський край, РРФСР, в сім'ї вчителя початкової школи.^[2]

У 1945 році закінчив театрально-художнє училище ім. Н. В. Гоголя в Алма-Аті, де навчався в українського художника Абрама Черкаського.^[3]

У 1949 році картини Миколи Хана «Останні хвилини» і «Ранок на Дніпрі» дебютували на десятій Українській художній виставці, відкритій в Києві, в Державному музеї українського мистецтва та Державному музеї російського мистецтва.

У 1952 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у Олексія Шовкуненка.

Працював у галузі станкового та монументально-декоративного живопису. Автор тематичних картин, майстер пейзажів і натюрмортів.^[2] Член Спілки художників СРСР та КПРС.

Помер на 57-му році життя 21 березня 1981 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′3.05″ пн. ш. 30°30′4.93″ сх. д. / 50.4175139° пн. ш. 30.5013694° сх. д. / 50.4175139; 30.5013694).

Головні твори

Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», Національному музеї історії України, Донецькому художньому музеї, Миколаївському художньому музеї, в приватних колекціях Європи та США.^[3]^[4]

«Азовські рибалки» (1954—1955)
«Ладнають парус» (1957)
«Перед бурею» (1959)
«Повінь» (1960)
«З останнього підпілля» (1963)
діорами «Саванна Африки», «Північне море» (1966, Музей Інституту зоології АН УРСР, зараз Національний науково-природничий музей НАН України)
панорама «Первісне суспільство і сучасність» (1969, в павільйоні «Наука» С.-Г. виставки УРСР)
«Збулося» (1970)
діорама «Спалене село» (1974)
«Повстання робітників київського заводу „Арсенал“ у січні 1918 року»

Нагороди

Звання «Заслужений художник УРСР» (1974).
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1983, посмертно)
Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1983, посмертно) — «за створення Музею медицини Української РСР, відновлення Музею-садиби М. І. Пирогова, використання їх для широкої пропаганди досягнень вітчизняної медичної наук і практики охорони здоров'я»^[2]^[1]