Харабет Віктор Вікторович
Віктор Вікторович Харабет (5 квітня 1939, Маріуполь — 2 травня 2017, там само) — вчений, кандидат педагогічних наук, доктор філософії, академік Міжнародної кадрової академії, громадський діяч, грек за походженням, ветеран грецького національного руху в Україні. Брат Юхима Вікторовича Харабета (1929—2004). ЖиттєписНародився Віктор Вікторович Харабет 5 квітня 1939 року в місті Маріуполь. Навчався в Київському інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Архітектура містобудування», працював архітектором в проєктному інституті. В 1971 році перейшов на педагогічну роботу. Пройшов шлях від викладача до директора будівельного технкуму. У 1988 р. був удостоєний срібної медалі ВДНГ СРСР і золотої медалі ВДНГ України. За підготовку кваліфікованих робітників для народного господарства і внесок в педагогіку він нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесними грамотами Міносвіти СРСР і України. У 1988 р. за розробку і реалізацію методики професійного виховання став Лауреатом премії імені Н. К. Крупської, а за розробку теорії проектування педагогічних технологій — Лауреатом премії Академії педагогічних наук СРСР. 1993 року захистив кандидатську дисертацію з професійної педагогіки, інноваційної діяльністі в галузі вітчизняної педагогіки та соціальної роботи. Тривалий час викладав у Приазовському державному технічному університеті, де за його ініціативою було відкрито дві нові спеціальності: «педагог-будівельник» і «педагог-економіст». У 2000 році за активної участі Віктора Вікторовича була відкрита ще одна спеціальність — «соціальна робота»[1]. У 2004—2017 рр. очолював кафедру соціології та соціальної роботи. Автор навчальних фільмів, підручників, навчальних посібників, монографій, наукових статей з професійної педагогіки і соціальної роботи. Ім'я Віктора Харабета занесено у фундаментальну енциклопедію історії професійної освіти України за 100 років[2]. Помер Віктор Вікторович Харабет 2 травня 2017 року у Маріуполі[3]. Громадська роботаВіктор Харабет — один із лідерів грецького національного руху[4]. Довгі роки він був активним членом Маріупольського товариства греків. Стояв біля витоків створення Федерації грецьких товариств України, зробив великий внесок у розробку її організаційної структури. Входив до керівних органів ФГТУ, з 1995 по 1997 рік — відповідальний секретар, у 2003—2006 роках — член Президії Федерації. Був делегатом міжнародних грецьких конгресів у Німеччині, США, Греції. За ініціативою В. Харабета були створені науково-дослідний та видавничий відділи виконкому Федерації, які він очолював у 1997—1999 роках. В. Харабет — засновник серії видань «Жизнеописание знаменитых греков Украины», автор низки науково-популярних статей, які публікувалися в наукових збірках та періодичних виданнях, книги «Эллинистический мир. Хронология греков Украины» (2016). Відзнаки
Вибрані твори
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia