Харченко Віталій Олександрович

Систематик живої природи
Систематик живої природи
	Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Kharchenko».;

Віталій Олександрович Харченко
Віталій Олександрович Харченко
Народився	14 червня 1958 (66 років); Ніжин, Чернігівська область
Країна	Україна
Діяльність	зоолог
Alma mater	Київський державний університет
Галузь	зоологія, паразитологія, гельмінтологія
Заклад	Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Посада	директор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор габілітований (Польща), доктор біологічних наук
Науковий керівник	Г. М. Двойнос, Г. Й. Щербак

Віталій Олександрович Ха́рченко — український зоолог і паразитолог, професор (2025), доктор габілітований (Польща, 2003), доктор біологічних наук (2018), лауреат Премії НАН України імені І. І. Шмальгаузена (1998). Директор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України з 2021 року. Президент Українського наукового товариства паразитологів. Головний редактор журналу «Zoodiversity». Голова Секції з питань охорони тваринного світу Національної комісії з питань Червоної книги України^[1].

Життєпис

У 1982 році закінчив кафедру зоології безхребетних біологічного факультету Київського університету. З 1978 року працює в Інституті зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, спочатку на посаді старшого лаборанта, поєднуючи перші роки з навчанням в університеті. 1987 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Морфо-экологические особенности и классификация стронгилид подсемейства Cyathostominae (Trichonematinae) лошадей» і перейшов на посаду молодшого наукового співробітника, потім наукового співробітника, з 1991 року — старшого наукового співробітника і з 2002 року — провідного наукового співробітника Інституту зоології. Протягом 1991—2002 років був ученим секретарем Науково-видавничої ради Президії НАН України. 2003 року отримав звання старшого наукового співробітника^[2].

У 2003 отримав ступінь доктора габілітованого через захист у науковій раді Інституту паразитології Вітольда Стефанського Польської академії наук (Варшава). Натомість незважаючи на існування Протоколу про взаємне визнання еквівалентності документів між Україною і Польщею, Вища атестаційна комісія України не визнала його науковий ступінь^[3]^[4]. У травні 2018 року польський науковий ступінь В. О. Харченка все ж було визнано і присуджено йому ступінь доктора біологічних наук в Україні^[5].

Протягом 2003—2021 років — заступник директора з наукової роботи Інституту зоології. З 2014 року очолює відділ паразитології цієї установи. З квітня 2021 року — в.о. директора, з січня 2022 року — директор Інституту зоології НАН України^[2].

18 лютого 2025 року отримав звання професора^[6].

Дослідження

Проводить дослідження у галузях паразитології та гельмінтології. Вивчає перш за все нематод, що паразитують у свійських і мисливських тваринах, особливо у коневих. Розробляє та застосовує методи контролю паразитичних нематод, вивчає проблеми резистентності гельмінтів до протипаразитарних препаратів. Дослідив світову фауну нематод родини Strongylidae^[en], що паразитують у конях^[2].

Автор близько 150 публікацій, зокрема 2 монографій.

Станом на 2025 рік має одні з найвищих наукометричних показників у базі даних Scopus серед зоологів України: індекс Гірша 17, 1024 цитування, 58 документів^[7]^[8].