Харченко Михайло Семенович

Харченко Михайло Семенович
Харченко Михайло Семенович
Народження	10 лютого 1918 ; Дєдовичі, Порховський повітd, Псковська губернія, Російська СФРР
Смерть	12 грудня 1942 (24 роки) ; Дєдовичі, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Партія	КПРС
Війни / битви	радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Нагороди	;
	Харченко Михайло Семенович у Вікісховищі

Михайло Семенович Харченко (1918—1942) — учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу, командир кулеметного відділення партизанського загону «Грозний» 2-ї Ленінградської партизанської бригади.

Біографія

Народитися 10 лютого 1918 року у селищі Дєдовичі, нині селище міського типу Псковської області в сім'ї робітника. Російський.

Закінчив 7 класів, працював слюсарем на молокозаводі, директором Будинку культури.

У Червоній армії в 1939—1940 роках і з 1941 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Член ВКП (б) з 1942 року.

Під час німецько-радянської війни був командиром кулеметного відділення партизанського загону «Грозний» 2-ї Ленінградської партизанської бригади.

Із 16 липня 1941 року по 15 березня 1942 року у боях в районі Дєдовичі і села Городовець особисто знищив понад сто окупантів; разом із іншими партизанами захопив великі військові трофеї. На початку квітня 1942 року провів через тили противника в блокований Ленінград більше двохсот підвод із продовольством.

Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу Нікітіну І. І., Петровій А. В., Харченко М. С.» від 8 квітня 1942 року за «відвагу і геройство, проявлені в партизанській боротьбі в тилу проти німецьких загарбників» удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[1].

Загинув у бою 12 грудня 1942 року.

Похований у селищі міського типу Дєдовичі, де споруджено обеліск.

Пам'ять

У селищі міського типу Дєдовичі встановлена меморіальна дошка на будівлі школи; Там же іменем названа вулиця.
Іменем названа вулиця у Санкт-Петербурзі.
Ім'я присвоєно середній школі № 104 в Санкт-Петербурзі, в школі працює музей.

Примітки

↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза т. т. Никитину И. И., Петровой А. В., Харченко М. С., особо отличившимся в партизанской борьбе в тылу против немецких захватчиков» от 8 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — № 13 (172). — Число 24 (4). — С. 1. Архівовано з джерела 11 листопада 2021.

Джерела

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.