Харін Петро Романович

Харін Петро Романович
Народився	15 (28) грудня 1905  село Тюлені Нолиньського повіту Вятської губернії, тепер Богородського району Кіровської області, Російська Федерація
Помер	невідомо
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)d (1950)
Партія	КПРС
Нагороди

Петро Романович Харін (28 грудня 1905(19051228), село Тюлені Нолиньського повіту Вятської губернії, тепер Богородського району Кіровської області, Російська Федерація — ?) — радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Великолуцької обласної ради. Депутат Верховної ради Російської РФСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Народився в селянській родині. Закінчив сільську початкову школу. До 1927 року працював у сільському господарстві.

У 1927—1930 роках служив у Червоній армії.

З січня по жовтень 1930 року працював «ізбачем» (завідувачем хати-читальні) у селі Іллінське Богородського району Нижньогородського краю.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У жовтні 1930 — 1933 року — інструктор Богородського районного фінансового відділу; інструктор, завідувач культурно-просвітницького, організаційного відділу Богородського районного комітету ВКП(б) Нижньогородського краю.

У 1933 — серпні 1936 року — заступник секретаря Сунського районного комітету ВКП(б) Нижньогородського (Горьковського) краю; 2-й секретар Тужинського районного комітету ВКП(б) Кіровського краю. Був слухачем Горьковських курсів партійного активу.

У серпні 1936 — лютому 1938 року — 1-й секретар Черновського районного комітету ВКП(б) Кіровського краю.

У лютому — грудні 1938 року — 1-й секретар Санчурського районного комітету ВКП(б) Кіровської області.

У грудні 1938 — серпні 1940 року — завідувач відділу радянської торгівлі Кіровського обласного комітету ВКП(б); завідувач сільськогосподарського відділу Кіровського обласного комітету ВКП(б).

З серпня 1940 року — в розпорядженні ЦК ВКП(б); у Куйбишевському обласному комітеті ВКП(б).

У 1946 — вересні 1947 року — 2-й секретар Комі обласного комітету ВКП(б).

У вересні 1947 — 1950 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1950 — червні 1951 року — інструктор відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів ЦК ВКП(б).

У червні 1951 — січні 1957 року — голова виконавчого комітету Великолуцької обласної ради депутатів трудящих.

Подальша доля невідома.

• орден Вітчизняної війни І ст.
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Харин Пётр Романович (рос.)