Хатчінс Галина Анатоліївна

Хатчінс Галина Анатоліївна
Ім'я при народженні	Галина Анатоліївна Андросович[1]
Народилася	9 квітня 1979(1979-04-09)[3]  Городець, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР[4]
Померла	21 жовтня 2021(2021-10-21)[2] (42 роки)  Альбукерке, Нью-Мексико, США[2][5]  ·вогнепальна рана[2]
Поховання	Лос-Анджелес
Країна	Україна[6]
Місце проживання	Лос-Анджелес
Діяльність	операторка-постановниця, журналістка-розслідувачка
Alma mater	Консерваторія АІКd (2015)[7], Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2005)[1], Національний аграрний університет (2001), Школа театру, кіно і телебачення УКЛАd (2010)[8][9] і Fox DP Labd (2018)[10]
Вчителі	Стівен Лайтгіллd
Знання мов	англійська[11], російська[11] і українська[11]
Членство	Міжнародна гільдія кінематографістівd[12], Міжнародний альянс працівників театральної сцениd[13] і Американське товариство кінематографістів[14]
Роки активності	2006[15] — 2021
Magnum opus	Дорогенькаd і Макс Фістd
У шлюбі з	Меттью Гатчінсd
Нагороди	Англійська Рів'єраd (2019)
IMDb	ID 5035099
Сайт	halynahutchinsdp.com

Галина Хатчінс,^[16][17][18] чи Гатчинс,^[19][20] (англ. Halyna Hutchins, до шлюбу Андросович;^[17] 9 квітня 1979,^[21] Городець — 21 жовтня 2021, Альбукерке) — українська^[22] операторка-постановниця та журналістка-розслідувачка. Працювала над понад 30 повно- і короткометражними фільмами та мінісеріалами, включно з «Archenemy», «Darlin'» та «Blindfire».^[23] Почесна членкиня Американської спілки кінематографістів.

Народилася 9 квітня 1979 року в Україні, у селі Городець Овруцького району Житомирської області,^[21][24] у родині військового моряка Анатолія та Ольги Андросовичів, мала молодшу сестру^[25]. Зростала на радянській військовій базі в Мурманську. З дитинства захоплювалася кіно^[26].

2001 року закінчила Національний аграрний університет з відзнакою^[24]. 2005 року здобула ступінь магістра в галузі міжнародної журналістики в Інституті журналістики Київського національного університету^[27][16]. Того ж року одружилася з американцем Меттью Хатчінсом^[28][29]. Працювала журналісткою-розслідувачкою в британських документальних проєктах у Східній Європі^[24]. Була асоційованою продюсеркою фільму Річарда Дентона^[en] 2006 року «World's Tallest Man» про Леоніда Стадника для Discovery Channel^[30].

Переїхала до Сполучених Штатів та зосередилася на кінематографі, працюючи у кіновиробництві та модній фотографії. 2010 року закінчила професійну програму з кіновиробництва Школи^[en] театру, кіно і телебачення Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі^[31]. Народила сина^[28][29]. З 2013 до 2015 року навчалася в консерваторії Американського інституту кіно, де її ментором був Стівен Лайтгілл^[cs][32]. Дипломний проєкт Хатчінс «Hidden», знятий режисером Фарзадом Осторвазаде, показали на Міжнародному кінофестивалі Camerimage^[26][32].

2018 року була однією з перших восьми жінок-кінематографісток, які брали участь у програмі Fox DP Lab, створеній, щоб надати більші можливості кінематографісткам.^[32] 2019 року журнал «American Cinematographer» назвав її «висхідною зіркою» кінематографу^[26]. Того ж року отримала нагороду кінофестивалю «Англійська Рів'єра» за найкращу кінематографію короткометражного фільму «Treacle»^[33].

Була спілчанкою Міжнародної гільдії^[en] кінематографістів (ICG) та Міжнародного альянсу^[en] працівників театральної сцени (IATSE)^[34][35], напередодні смерті висловлювала підтримку запланованого страйку^[en] альянсу через незадовільні умови праці^[34][35].

21 жовтня 2021 року під час знімання фільму «Раст» у Бонанза-Сіті поблизу Санта-Фе, Нью-Мексико, актор Алек Болдвін вистрілив із реквізитної зброї, смертельно поранивши Хатчінс у груди^[36]. Режисер Джоел Соуза, що стояв позаду, отримав поранення в плече. У револьвері серед муляжів був бойовий патрон. Галина Хатчінс померла від отриманих травм у лікарні міста Альбукерке^[37].

22 жовтня 2021 року Американський інститут кіномистецтва повідомив про створення Стипендіального фонду^[d] імені Галини Хатчінс^[38][31]. 23 та 24 жовтня в містах Альбукерке та Бербанк пройшли вечори вшанування пам'яті Хатчінс, організовані місцевими відділеннями IATSE^[39][40]. 14 листопада Американська спілка кінематографістів посмертно нагородила Хатчінс почесним членством «на знак визнання її роботи як кінематографістки»^[41][42].

У березні 2025 року на Hulu вийшов документальний фільм Останній дубль: Іржа й історія Галини^[en] режисерки Рейчел Мейсон про обставини загибелі Хатчінс^[43][44][45].

• Офіційний сайт 
• Хатчінс Галина Анатоліївна на сайті IMDb (англ.)