Хахуда Володимир Миколайович

Хахуда Володимир Миколайович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження26 листопада 1967(1967-11-26) Редагувати інформацію у Вікіданих
Підгайне, Носівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть18 червня 2024(2024-06-18) (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Федорівка, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(битва Редагувати інформацію у Вікіданих)
Військова служба
Війни / битвиросійсько-українська війна
орден «За мужність» III ступеня

Володи́мир Микола́йович Хахуда (народився 26 листопада 1967 в с. Підгайне Носівського району Чернігівської області — помер 18 червня 2024 поблизу села Федорівка Бахмутського району Донецької області) — український військовик, водій, молодший сержант ЗСУ, доброволець, загинув на Російсько-українській війні. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Життєпис

Народився в родині, де виховувалось шестеро дітей, навчався у п'ятій школі міста Носівка, фах водія здобував у Мринському профтехучилищі й відразу пішов працювати водієм, далі вже як підприємець займався автоперевезеннями. Останні п’ять років перед війною працював за кордоном.

18 лютого 2022 року він приїхав у відпустку. А 24 лютого зранку він серед перших стояв у черзі біля військкомату. Певний період Володимир Хахуда працював при Носівському РТЦК, а в серпні 2023 був переміщений спочатку в навчальний центр, а далі на Харківський, потім Донецький напрямки Російсько-української війни.

Він виконував обов'язки старшого водія, командира 1-го піхотного відділення 3-го піхотного взводу, 3-ї піхотної роти військової частини.

Загинув 18 червня 2024 року під час виконання бойового завдання — внаслідок скидання невідомого вибухового предмета з ворожого дрону зазнав поранень, несумісних з життям, і помер на місці. Сталося це поблизу населеного пункту Федорівка Бахмутського району Донецької області.

Володимира Хахуду поховано в Носівці на кладовищі на вул. Центральній (у напрямку села Андріївка).

Родина

Дружина Алла Григорівна, доньки-школярки Вікторія та Марійка, сестри Ніна, Галина, Світлана, брати Микола та Анатолій.

Відзнаки

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1]

Примітки

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №624/2024. Офіційне інтернет-представництво Президента України.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya