Хачатурян Андрій Володимирович
Андрій Володимирович Хачатурян (біл. Андрэй Уладзіміравіч Хачатуран, вірм. Անդրեյ Խաչատուրյան; нар. 2 вересня 1987, Мінськ, Білоруська РСР) — білоруський футболіст вірменського походження, півзахисник клубу «Торпедо-БелАЗ». Клубна кар'єраМінськВихованець мінської школи «Зміна», у дорослій команді якої розпочав професіональну кар'єру (згодом колектив змінив назву на «Мінськ»). У січні 2010 року підписав контракт з борисовським БАТЕ, але медогляд виявив проблеми, через що гравець повернувся в мінський клуб. У серпні 2010 року перейшов до сочинської «Жемчужини», а в наступному сезоні знову став гравцем «Мінська». «Шахтар»У вересні 2011 року як вільний агент перейшов до солігорського «Шахтаря», де швидко став основним півзахисником. На початку 2012 року його використовували на позиції правого захисника, а згодом розпочав грати на позиції опорного півзахисника. У червні 2013 року був серйозно травмований, повернувся на поле лише в жовтні того ж року. У січні 2014 року перейшов у «Шахтар»[2] з вимогами щодо оплати лікування травм[3]. «Німан»Потім спробував працевлаштуватися в російські «Балтику»[4] та «Уфу»[5], але в обох випадках сторони не змогли домовитися щодо контракту. Як наслідок, у березні 2014 року він став гравцем гродненського «Німану»[6]. Сезон 2014 року розпочав в опорній зоні, але незабаром переведений на позицію правого півзахисника. Став одним з лідерів гродненського клубу, але в червні 2014 року отримав травму, через яку вибув до завершення сезону. У січні 2015 року контракт з «Німаном» було розірвано[7]. У січні 2015 року побував на перегляді в молдовській «Дачії», але до підписання контракту справа так і не дійшла[8]. Російський «Сокіл» та різні білоруські клуби також цікавилися Андрієм[9]. У підсумку гравець повернувся до гродненського «Німану», з яким у березні 2015 року підписав новий контракт[10]. У другій половині квітня не грав через травму, а згодом повернувся на поле й став одним із ключових гравців гродненців. Через відсутність належної кількості гравців іноді починав виступати нападником. У травні 2015 року визнаний вболівальниками клубу найкращим футболістом «Німана»[11]. У червні 2015 року, наприкінці терміну дії контракту, Хачатуряну не вдалося домовитись з «Німаном» про його продовження (через фінансові причини) й залишив клуб[12]. «Торпедо-БелАЗ»Після виходу з «Німана» деякий час підтримував форму з першоліговою «Іслоччю»[13]. 10 липня 2015 року підписав контракт із жодинським «Торпедо-БелАЗом»[14]. Як гравець жоденців закріпився на позиції центрального півзахисника. У січні 2016 року після закінчення контракту залишив жодинський клуб, маючи намір знайти роботу за кордоном[15]. «Білшина»У січні 2016 року приєднався до «Білшини»[16]. Розглядався як основний гравець бобруйської команди, але на початку сезону отримав травму, через яку пропустив майже весь квітень, а згодом повернувся на поле. У червні 2016 року розірвав контракт з «Білшиною»[17] і незабаром знову приєднався до «Торпедо-БелАЗу»[18]. Повернення у «Торпедо-БелАЗ»У складі «Торпедо-БелАЗ» у другій половині сезону 2016 року став основним центральним півзахисником, виступав у Лізі Європи. У січні 2017 року продовжив контракт з «автозаводцями»[19]. У 2017 році зарекомендував себе як один з лідерів команди, провівши 27 матчів у чемпіонаті Білорусі. У листопаді 2017 року підписав новий дворічний контракт з «Торпедо-БелАЗом»[20]. Першу половину 2018 року пропустив через травму. Повернувся на поле в серпні й незабаром відвоював своє місце в стартовому складі. У 2019 році став капітаном «Торпедо-БелАЗа». У 2020 році відзначився шістьма голами у Вищій лізі та віддав шість гольових передач, що допомогло команді виграти бронзові медалі чемпіонату. У січні 2021 року продовжив контракт з жодинським клубом[21]. Кар'єра в збірнійВиступав за юнацьку збірну Білорусі (U-19). 15 серпня 2012 року дебютував за національну збірну у товариському матчі проти Вірменії. Після лютого 2013 року за збірну не грав, знову отримав виклик до національної команди на матч у вересні 2020 року. Досягнення
Статистика виступівКлубна
У збірній Статистика матчів і голів за збірну —
 Білорусь
Громадянська позиціяПісля жорстокого придушення акцій протесту, спричинені масовими фальсифікаціями президентських виборів 2020 року, побиттям та тортурами затриманих протестуючих, Андрій та 92 інших білоруських футболісти засудили насильство в Білорусі[22]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
