Хенджьо

Хенджьо
яп. 遍昭
Народився	816[1][2][…]
Помер	12 лютого 890
Країна	Японія
Діяльність	поет, письменник, Бгікшу
Знання мов	японська
Конфесія	буддизм
Батько	Йосіміне но Ясуйо
Мати	Wet nurse of Emperor Kōkōd
Діти	Сосей, Yoshimine no Genrid, Yoshimine no Tsunenorid[4] і Yoshimine no Minamid
Медіафайли у Вікісховищі

Йошіміне но Мунесада (良岑宗貞), більш відомий як Хенджьо (遍昭 або 遍照, 816 — 12 лютого, 890) — японський поет вака і буддійський монах. У поетичній антології "Кокін вака-шю" він відзначається як один із шести безсмертних поетів вака (六歌仙, роккасен) і один із тридцяти шести безсмертних поетів (三十六歌仙, санджюроккасен).

Мунесада був восьмим сином дайнаґона Йошіміне но Ясуйо (良岑安世), який у свою чергу був сином імператора Канму. Він почав свою кар'єру придворним службовцем, але під час правління імператора Німмьо займав посаду куродо (蔵人). У 849-му році його підвищили до начальника куродо (蔵人頭). Після смерті імператора Німмьо у 850-му році Мунесада став монахом секти Тендай, прийнявши релігійне ім'я Хенджьо.

У 877-му році Мунесада заснував Ґанґьо-джі^[en] у Ямашіна у південній частині Кіото, але продовжував брати участь у придворному житті. У 869-му році він почав опікуватися ще храмом Унрін-ін (雲林院) на півночі Кіото. У 885 році Мунесада разом з новою посадою отримав ще одне ім'я — Казан Соджьо (花山僧正).

Подейкують, що у нього був любовний зв'язок з відомою поеткою Оно но Комачі. Син Мунесада, Сосей, також був поетом вака і монахом.