Херсонська багатопрофільна гімназія № 20

Херсонський багатопрофільний ліцей № 20 — перший середній навчальний заклад міста Херсона. Носить ім'я уродженця міста та вихованця гімназії, радянського письменника Бориса Лавреньова.

Навчальний заклад було відкрито у березні 1815 року як чоловічу гімназію. У перший рік в ній налічувалось 16 учнів. Через 10 років їхня кількість подвоїлася. Вихованці представляли майже усі верстви населення: дітей оберофіцерів, купців, міщан, дворян та іноземців. Навчання коштувало від 3 до 6 рублів. Діти вчителів земських шкіл, фельдшерів та інших осіб, що знаходилися на земській службі, навчалися безкоштовно.

Спочатку гімназія була з 4-річним курсом навчання, потім стала семирічною.

У 1833 році при гімназії організовано благородний пансіон на 30 осіб. З 1861 року відкрито землемірно-таксоторні класи для підготовки приватних землемірів.

1861 року почалося будівництво нової будівлі гімназії, 1863 року вона була освячена і 1864 в ній почалися заняття^[1][2].

У 1864 році одною з перших у Російській імперії Педагогічна Рада Херсонської чоловічої гімназії ухвалила рішення «… про доцільність введення посади класного наставника». У Петербурзі та Москві посади наставників у гімназіях запровадили лише з 1871 року. З 1865 року Херсонська гімназія ввела в навчальний план латинську мову, що дало підстави віднести її до розряду класичних.

З 1920 року в будинку гімназії почала діяти середньо-освітня школа.

Під час російського вторгнення в Україну кілька разів була обстріляна російськими військами. Від обстрілу 11 травня 2023 року згорів корпус старшої школи^[3][4].

Сьогодні гімназія — багатопрофільний навчальний заклад, який співробітничає з кафедрами Херсонського та Дніпропетровського державних університетів.

До складу гімназії входить чотирирічна початкова школа, яка готує учнів до вступу в гімназію (на пільгових умовах).

У гімназії функціонує бібліотека, читальний зал, 3 комп'ютерні класи, 2 спортивні зали, їдальня, буфет.

Особливу увагу педагоги школи-гімназії приділяють проблемам гуманізації освіти.

У гімназії традиційно підтримуються творчий пошук, демократичність управління і взаємовідносини «учитель — учень».

Позакласна робота є головним напрямом правовиховного процесу.

При гімназії діють факультет світського виховання «Азбука культури», наукове товариство «Пошук», музей історії гімназії, що з 6 лютого 1978 року, носить почесне звання народного.

Гімназисти самовдосконалюються у творчих студіях, гуртках естетичного, туристсько-краєзнавчого, військово-прикладного напрямків, спортивних секціях.

Гімназія має свій учнівський парламент, свого президента — учня 9-11 класу, якого обирають раз на рік.

Особливе значення приділяється правопросвітницькій роботі з батьками.

Усе це дає змогу одержати підвищену підготовку учнів з профільних дисциплін.

• математичний — поглиблене вивчення математики; уведення спецкурсу з розвитку творчого мислення учнів;
• хіміко-біологічний — поглиблене вивчення хімії та біології; уведення курсів «Цікава хімія» та «Біолатина»;
• філологічний — поглиблене вивчення української та англійської мов, вивчення другої іноземної мови (німецької); уведення спецкурсів «Культура мови та стилістика», «Практикум з правопису української мови», «Ділова англійська мова», «Країнознавство».

• Тарле Євген Вікторович (1874—1955) — український історик, педагог. Академік АН СРСР.
• Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович (1894—1982) — український живописець і театральний художник, який працював у Франції.
• Картава Іван Єлизарович (1893—1962) — видатний український медик, лікар-хірург, який рятував людей під час Голодомору в Україні 1932—1933 років.
• Лавреньов Борис Андрійович (1891—1959) — радянський письменник, двічі лауреат Державної премії СРСР.
• Сільванський Сергій Олександрович (1893—1937) — український історик-краєзнавець, бібліофіл.
• Атьков Олег Юрійович (1949) — льотчик-космонавт СРСР. Герой Радянського Союзу.

• Кадкіна С. М. До історії одного з найстаріших учбових закладів півдня України — Херсонської чоловічої гімназії // Заселення півдня України: Проблеми національного та культурного розвитку: Наук. доп. міжнар. наук.-метод. конф. (21-24 трав. 1997 р.) — Херсон, 1997. — Ч.1. — С.158-160.
• Зубріс Г. Немеркнуча слава // Новий день. — 2002. — 16 трав. — С.12.
• Кирпа Т. «Гімназисти» є навіть в адміністрації президента: Херсон. гімназії № 20 — 185 років // Наддніпрян. правда. — 2000. — 22 берез.
• Куликова Л. Гімназія у вітчизняній освіті // Вісн. НАНУ. — 2000. — № 9. — С.47-49.
• Литвиненко В. Штрихи до історії Херсонської гімназії: Стираючи архівний пил 180--річного буття школи-гімназії № 20 // Новий день. — 1995. — 11 лют.
• Плачкова К. Гімназії — 189 років //Дзвін. — 2004. — № 3. — Черв.
• Плачкова К. Свій парламент — свій президент // Завуч. — 2002. — № 15. — Трав.
• Попутько Э. И. Юная ровесница веков // Джерела. — 1995. — № 39/40. — Жовт. — С.4-5.
• «Рекорди» творчості ставить директор // Херсон. вісн. — 2002. — 7 лют. — С.1.
• Савченко О. На пульсі часу /О.Савченко, Є.Урсал // Джерела. — 2002. — 25 берез.
• Савченко О. Не «засвоювати», а пізнавати // Новий день. — 1995. — 25 лют.
• Савченко О. Поряд інформатика і древня латина // Завуч. — 2002. — № 15. — Трав.
• Серебрякова С. Гімназія гарантує вуз // Новий день. — 1995. — 4 берез.
• Стецко І. Є і медаль «за людяність»: До 185-річчя херсон. гімназії № 20 ім. Б.Лавреньова // Херсон. вісн. — 2000. — № 7. — 18 лют.
• Стецко І. П. Херсонська школа-гімназія № 20 крупним планом // Джерела. — 1996. — № 35/38. — Верес. — С.14-15.
• Стецко І. Хто ми такі? Чого ми домоглися? // Завуч. — 2002. — № 15. — Трав.- С.3-4.

• Перший середній учбовий заклад — чоловіча гімназія в м. Херсоні.
• Сторінка Херсонського багатопрофільного ліцею №20