Херсонський Академічний ліцей

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (19 грудня 2023) Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (19 грудня 2023)

|збраження=
Херсонський Академічний ліцей імені О.В. Мішукова при Херсонському державному університеті Херсонської міської ради
Тип	ліцей
Країна	Україна
геокоординати не задано:
Засновано	21.06.1994
Директор	Галина Володимирівна Бібік
Учителі	77 (12 постійних)
Учні	454 (2015–2016)
Вартість навчання	9000 за навчальний рік
Мова навчання	Українська мова
Адреса	м. Херсон, вул.40 років Жовтня, 27
Сайт	lyceum.com.ua

Херсонський академічний ліцей  — ліцей у місті Херсон, створений у 1994 році спільними зусиллями Херсонської міської ради та вченої ради Херсонського педагогічного інституту (з 2002 року — Херсонський державний університет). Зараз ліцей працює у дистанційному форматі

Ідея створення ліцею належала Мішукову Олегу Васильовичу. У 1994 році за підтримки місцевої влади та керівництва університету, в якому він тоді працював заснував навчальний заклад. Керував ним до самої смерті в грудні 2011 року.

На позачергових виборах директором ліцею було обрано Томіліну Тетяну Юріївну, яка пропрацювала на посаді до 30.06.2015 року.

З 07.07.2015 року директором академічного ліцею є кандидат педагогічних наук Бібік Галина Володимирівна.

У закладі працюють 125 професорів і доцентів, чотири заслужені вчителі України, три Соросівські лауреати, два викладачі, які нагороджені званнями «Заслужений діяч мистецтв України» та «Заслужений працівник культури України», тринадцять учителів — переможців і лауреатів конкурсів професійної майстерності «Учитель — року».[1] Більшість вчителів є найманими працівниками з університету і працюють непостійно.

У ліцеї навчаються учні 8-11 класів, які називаються в ліцеї курсами(від першого до третього, за принципом університету). Учні обирають один із напрямків навчання, що іменуються у закладі кафедрами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний та філологічний.[2] В яких поділяються за спеціальностями: міжнародні відносини, міжнародна економіка, філологія та журналістика, психологія та соціологія; англо-німецька, німецько-англійська, франко-англійська, іспано-англійська, англо-російська, україно-англійська філологія; медицина та природничі науки; математика та інформатика та інші. З 2007 року ліцей перейшов на модульну систему навчання, яка є однією із складових Болонської системи. Після закінчення кожного модулю проводяться екзамени.

У закладі діє підготовче відділення. Для дітей від 5 до 15 років. Діти нульового класу отримують елементарні знання необхідні для вступу в 1 клас загальноосвітніх шкіл. Додаткові курси для учнів 5-6 класів та 7-8 класів, що називаються про ліцейськими класами.[3]

Наукова робота в ліцеї це: контакти з науковцями провідних вузів, установ держави та країн близького зарубіжжя; Міжнародні, Всеукраїнські та регіональні симпозіуми, семінари, конференції тощо; предметні олімпіади всіх рівнів; конкурси-захисти науково-дослідних робіт учнів-членів МАН України; співпраця зі студентським науковим товариством та радою молодих учених ХДУ; творчі зустрічі, інтелектуальні та ділові ігри; видавнича науково-методична діяльність викладачів та ліцеїстів; організація та проведення навчальних практик (літературно-музейних, літературно-історичних, археологічних, юридичних, польових тощо); координація навчання викладачів у магістратурі та аспірантурі, підвищення кваліфікаційного рівня педагогічного колективу (атестація, стажування тощо).

Серед важливих чинників, які суттєво вплинули на формування науково-методичної системи академічного ліцею, слід вказати, по-перше, що ліцей є багатопрофільним навчально-виховним закладом класичної орієнтації. По-друге, будучи структурним підрозділом Херсонського державного університету, ліцей утворює разом із ним єдиний навчально-виховний комплекс, який виступає одночасно й цілісною міцною науково-дослідною установою. Однією з основних функцій науково-дослідної служби ліцею є організаційне і наукове забезпечення інноваційної діяльності педагогів, виявлення та підтримування обдарованої молоді.

Головна мета методичної роботи — забезпечити якість інновацій шляхом спільного пошуку, відпрацювання і впровадження найкращих традиційних і нових взірців педагогічної діяльності, взаємного перспективного спілкування, обміну досвідом, вироблення єдиних підходів, критеріїв, норм і вимог до оцінювання результатів освітньої діяльності учня, педагогічної діяльності вчителя.

Сьогодення вимагає вирішення в системі методичної роботи таких завдань:

• Інформаційне забезпечення педагогічних працівників з питань педагогіки, психології, фахових дисциплін. Щороку бібліотека ліцею поповнюється через передоплату фаховими газетами і журналами, що дає змогу вчителям неперервно підвищувати свою кваліфікацію та запроваджувати у своїй діяльності сучасні технології навчання;
• Апробація нових освітніх технологій та систем;
• Всебічний розвиток творчих здібностей педагогів, формування у них навичок науково-дослідницької роботи;
• Підвищення рівня методичної підготовки педагогів;
• Формування в учителів умінь і навичок самостійної роботи з метою неперервного підвищення своєї кваліфікації та вдосконалення педагогічної майстерності;
• Допомога вчителям аналізувати рівень навчальних досягнень учнів, рівень їх вихованості, розвитку; визначати коефіцієнт самореалізації.

Педагогічний колектив Херсонського академічного ліцею імені О. В. Мішукова при Херсонському державному університеті Херсонської міської ради працює над реалізацією єдиної педагогічної проблеми «Впровадження інноваційних технологій навчання і виховання, високої культури педагогічної праці як основи формування соціально-адаптованої особистості ліцеїста».

Зміст роботи науково-педагогічної ради полягає у здійсненні проблемного аналізу стану й оцінки освітнього процесу, вивченні результативності роботи педагогів, які атестуються, творчих груп вчителів, розробці методичних рекомендацій з метою підвищення результативності їхньої праці, зростання професійної майстерності, активізації роботи кафедр. Кожна предметна кафедра спроектувала єдину педагогічну проблему на науково-методичне дослідження викладачів відповідно до її профілю:

• кафедра суспільно-гуманітарних дисциплін (завідувач кафедри — Михайлик О. В.) працює над темою «Формування та розвиток життєвих компетентностей ліцеїстів як шлях інтеграції до сучасного соціуму»;
• кафедра природничо-математичних дисциплін та економіки (завідувач кафедри — Кучинська Д. В.) реалізує проблему «Розвиток стійкого інтересу до вивчення математично-природничих дисциплін як шлях соціалізації особистості»;
• викладачі кафедри іноземних мов (завідувач кафедри — Петренко С. А.) працюють над розв'язанням проблеми «Соціалізація учнів у процесі оволодіння іноземною мовою в інтеграції з міжкультурним спрямуванням його змісту».

Основні напрямки науково-методичної роботи

• науково-педагогічне забезпечення організації навчально-виховного процесу з метою створення умов для розвитку та самореалізації особистості;
• опанування та творче використання педагогами науково-обґрунтованих перспективних освітніх технологій;
• формування основ інформаційної культури учнів, педагогів та врахування готовності до користування інформаційними технологіями у професійній діяльності;
• реалізацію власних творчих здібностей на терені дослідницько-пошукової та наукової діяльності;
• удосконалення форм і методів роботи у підготовці ліцеїстів до зовнішнього оцінювання, забезпечення системи контролю навчальних досягнень учнів шляхом тестування;
• удосконалення нових навчальних форм, орієнтованих на електронні підручники, пакети спеціалізованих програм, тощо;
• підготовку учнів до участі у Всеукраїнських і Міжнародних олімпіадах та конкурсах-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, турнірах, конкурсах з навчальних предметів;
• залучення ліцеїстів до творчих конкурсів та змагань;
• підвищення якості навчання ліцеїстів за рахунок освоєння технологій, що забезпечують успішність самостійної роботи кожного учня;
• забезпечення освіти в межах понад державний стандарт загальної освіти, міжнародного стандарту, що дає можливість випускникам ліцею навчатися успішно у ВНЗ;
• забезпечення інформаційної, виставкової та рекламної діяльності ліцею щодо можливостей закладу у сфері надання освітніх послуг.