Хичій Іван Дмитрович
Іван Дмитрович Хичій (1889, с. Потутори, Австро-Угорщина — липень 1958, м. Чортків, нині Україна) — український правник, громадський діяч, доктор права (1925). ЖиттєписЗакінчив гімназію в м. Бережани. Навчався в університетах у містах Львів і Чернівці. Адвокат у Бережанах. Під час Першої світової війни — офіцер австрійської армії. Старшина УГА. Займався адвокатською практикою в Бережанах (від 1922), містечку Гусятин (від 1925; нині смт), у Чорткові (від 1930), де член управлінь товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», «Український шлях»; від 1937 — заступник голови повітової організації Українського національно-демократичного об'єднання. В'язень Берези Картузької. У 1939 році заарештований органами НКВС, засуджений, відправлений в Архангельську область (нині РФ). Звільнений 1941 року, від літа 1942 — в Казахстані, куди 1940 року радянські власті виселили його сім'ю. У 1946 році повернувся додому, працював учителем. Реабілітований у 1989 році. Пам'ятьІменем Івана Хичія названа вулиця у Чорткові[1]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia