Хмельницька Олена Олександрівна

Альона Хмельницька
Ім'я при народженнірос. Елена Александровна Хмельницкая Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася12 січня 1971(1971-01-12) (54 роки)
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, кіноакторка, ведуча, телеведуча Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materШкола-студія МХАТ Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльностіз 1987 року
Чоловік(1993—2014) Тигран Кеосаян
ДітиОлександра Кеосаянd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0451696

Олена Олександрівна Хмельницька[1]  (рос. Елена Александровна Хмельницкая), також відома як Альона Хмельницька  (рос. Алёна Хмельницкая; нар. 12 січня 1971, Москва) — радянська і російська акторка та телеведуча.

Життєпис

Народилася 12 січня 1971 в артистичній сім'ї: батьки — артисти балету.

Закінчила Школу-студію МХАТу (1992, майстерня І. М. Тарханова)[2].

19901994 роки — актриса Московського театру «Ленком»[3].

У кіно дебютувала у 12-річному віці, зігравши внучку у фільмі-концерті режисера О. Бєлінського «Карамболіна-карамболетта» (1983).

Зіграла понад сорок різнопланових ролей у кіно і телесеріалах, зокрема: «Арбітр» (1992, Анна), «Президент і його внучка» (1999, Аліса), «Різдвяна містерія» (2000, Анна), «Радості і печалі маленького лорда» (2003, Мінна), «Ундіна» та «Ундіна-2» (20032004, Тетяна), «Конвалія срібляста» (2004, Ірма), «Заєць над безоднею» (2006, Рада Волшанінова), «Три напівграції» (2006, Аліса Вітольдівна), «Оплачено смертю» (2007), «Міраж» (2008, Лера) та ін., а також в українських фільмах: «Серця трьох» (1992) і «Серця трьох — 2» (1993, Леонсія)[4].

Перший чоловік (1993—2014)  — російський кінорежисер, актор і сценарист Тигран Кеосаян[5][6].

Громадянська позиція

Фігурантка бази даних сайту «Миротворець» (свідоме порушення Державного кордону України з метою поїздки в анексований РФ Крим, незаконна діяльність в Криму)[7].

Примітки

  1. Хмельницкая Елена Александровна. Краткая биография и фильмография. Архівовано липень 1, 2021 на сайті Wayback Machine. // akter.kulichki.net
  2. Школа-студия МХАТ. Актёрский факультет. Выпускники. 1990-е годы. — Выпускница указана как Елена Хмельницкая. Архівовано серпень 2, 2018 на сайті Wayback Machine. Официальный сайт Школы-студии МХАТ // mhatschool.theatre.ru
  3. Елена Ланкина (1 березня 2017). Алёна Хмельницкая: «Главное — нравиться себе самой» (рос.). // 7days.ru. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 квітня 2017.
  4. Продюсер и ведущий: Иван Усачёв.  ВИДЕО. Программа «Тайны советского кино. Сердца трёх» (2012 год). В программе приняли участие: Алёна Хмельницкая, Дмитрий Харатьян, Сергей Жигунов, Павел Небера и другие (00:25:42). на YouTube // youtube.com (TV Center; 24 января 2013 года)
  5. Олеся Иванова (2 вересня 2014). Как Алёна Хмельницкая живёт после развода с Тиграном Кеосаяном (рос.). // woman.ru. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 27 жовтня 2014.
  6. Автор и ведущая: Татьяна Устинова. ВИДЕО. Авторская программа Татьяны Устиновой «Мой герой». Героиня программы — актриса и телеведущая Алёна Хмельницкая. Выпуск от 28 июня 2017 года (00:39:01). Архівовано листопад 27, 2020 на сайті Wayback Machine. Телеканал «ТВ Центр» // tvc.ru
  7. Альона Хмельницька в «Миротворці».

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya