Хмеліта (Смоленська область)

село Хмеліта
	[[Файл:55°24′05.5″ пн. ш. 33°53′09.4″ сх. д. / 55.401528° пн. ш. 33.885944° сх. д.\|300px\|Розташування села Хмеліта]]
Розташування села Хмеліта
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Смоленська область
Муніципальний район	Вяземський район (Смоленська область)
Поселення	Андрейковське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	66205884001
Код ЗКТМО:	66605484101
Основні дані
Перша згадка:	1680
Населення	397 (2011 рік)
Площа	1,82 км²
Поштовий індекс	215153
Телефонний код	+7 48131
Географічні координати:	55°24′16″ пн. ш. 33°53′24″ сх. д. / 55.404444444444° пн. ш. 33.89° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3
Водойма	р. Хмелітка
	Хмеліта у Вікісховищі

Хмеліта — село у Смоленській області Вяземського району. Адміністративний центр Хмелітського сільського поселення.

Географія

Село розташоване в східній частині області в 33 км на північний захід від районного центру, праворуч від автодороги Вязьма — Холм-Жирковський. В селі починається річка Хмелітка, яка впадає в Бестрень. Південь, захід й північ села оточують ліси.

Історія

Перша згадка датується 1680 року, як родовий маєток Грибоєдова. В кінці XVIII — початку XIX століття маєтком володів Олексій Федорович Грибоєдов, рідний дядько Грибоєдова Олександра Сергійовича — відомого російського поета, драматурга, дипломата і композитора. Олександр Сергійович проводив літню пору в маєтку свого дядька.

Інфрастуктура

У селі працює школа І-ІІ ступенів, магазин, будинок культури та Казанська церква. Також там розташований музей-будинок П. С. Нахимова.

Діє Державний історико-культурний та природний музей-заповідник А. С. Грибоєдова.

В Хмеліті у свого родича А. Ф. Грибоєдова не раз бував драматург А. С. Грибоєдов. У січні 1817 року тут було зігране весілля дочки власника садиби, Єлизавети, з майбутнім генерал-фельдмаршалом Іваном Паскевичем^[1]. Первісток цього подружжя спочиває в місцевій церкві.

У другій половині XIX століття садиба прийшла в занепад і позбулася свого меблювання. У 1894 р Хмеліту придбав граф П. А. Гейден, який не тільки відреставрував старовинний палац, а й перевіз сюди збори з 130 першокласних картин свого тестя князя Дондукова-Корсакова, серед яких — живописні полотна Гвідо Рені, Рафаеля Менгса, Жан Коро. Після Жовтневого перевороту збори було націоналізовано і вивезено в столиці.

За радянських часів палацово-парковий ансамбль зазнав планомірного знищення: «розібрали два флігелі, до невпізнання спотворили Казанську церкву, знищивши трапезну і дзвіницю, знесли дощенту два інших храму, знищили частину будівель господарського призначення»^[2]. Після пожежі 1954 року садибний будинок «стояв без даху під снігами, дощами, руйнуючись на очах», його розбирали на цеглу місцеві селяни.

У 1967 в ситуацію втрутився реставратор П. Д. Барановський. Його учні В. Є. Кулаков і М. М. Єрмолаєв провели комплексну реставрацію пам'ятника в (передбачуваних) початкових формах середини XVIII століття.

Державний історико-культурний і природний музей-заповідник А. С. Грибоєдова «Хмеліта» утворений на основі існуючого з 1988 року музею-садиби О. С. Грибоєдова Постановою Ради Міністрів Української РСР № 356 від 10 вересня 1990 року "з метою збереження пам'яток історії та культури, унікального природного ландшафту і пам'ятних місць, пов'язаних з ім'ям великого російського письменника О. С. Грибоєдова". Директором музею-заповідника «Хмеліта» протягом тридцяти років (до червня 2018) був його творець В. Е. Кулаков.