Хмільницький палац
Палац графа Ксідо — визначна пам'ятка у Хмільнику, збудований у 1911—1915 рр. за проектом академіка Фоміна над мальовничим берегом Бугу поблизу старих замкових мурів. Являє собою еклектичне поєднання стилів різних епох. Так, якщо подивитись на палац з різних боків, то навіть важко повірити, що це один й той самий будинок. З боку річки відкривається панорама ренесансного замку з баштами у кутках, а от парадний фасад будівлі з колонадою над головним входом — взірець архітектури класицизму.[2][3] Історія палацуУ 1534 році великий гетьман коронний Ян Тарновський обніс Хмільник кам’яним муром із баштами. Канал, викопаний між Південним Бугом і його притокою, річкою Пастушою, перетворив фортецю на острівну твердиню. Для католицької громади 1603 року звели ренесансний костел Усічення голови Івана Предтечі, який після численних перебудов зберігся донині. [4] 1594 року загони Северина Наливайка захопили місто. У 1637 році ситуація повторилася: цього разу до міста увірвався Павло Бут. Козаки зробили ще одну вдалу спробу заволодіти Хмільником — у 1659 році тут навіть була резиденція гетьмана Івана Виговського. Згодом Хмільнику стояв турецький гарнізон. Яничари перш за все заходилися укріплювати замок і зводити мечеть. За турками знову повернулася Річ Посполита, а ще за століття місто увійшло до складу Російської імперії. Замок почав руйнувався[5]. Грек за походженням, російський дворянин Костянтин Ксідо прибув в кінці 19 століття в чині офіцера у Хмільник на службу в батальйон Казанського піхотного полку, який придушував Кармелюкові постання подільських селян. Поміж військових справ Ксідо не оминав світських балів, на яких запаморочив не одну юну голову у модному капелюшку. Нічого не бракувало видному кавалеру, крім одного — він не був із заможних. І так Ксідо, можливо, й залишився б на військовому жалуванні, якби не «продав» свою красу. Відкинувши популярність серед перших красунь, Ксідо, за порадою Івана Буніна, який служив у цьому ж полку по сусідству в Летичеві, зробив пропозицію графині Єкатєріні Лєвашовій. Родині Лєвашових, яка мешкала в Санкт Петербурзі, окрім землі та нерухомості в Хмільнику, належали ще 28 навколишніх сіл. Будівництво маєтку було розпочате в 1911 році. В 1915 році роботи були припинені в зв'язку з тим, що К. Ксідо вирушив на Першу Світову Війну.[6] З боку річки замок обкладений кам'яною плиткою, щоб нагадував фортецю, а з іншого зроблений під класичний стиль панського маєтку з білими колонами й балконами. Який був кінцевий задум — невідомо. Ксідо не особливо переймався будівництвом, бо хмільницька резиденція більше була дачею. Граф жив переважно в Петербурзі, а після революції емігрував на захід. Ходять легенди, що у 1943 році Ксідо знову з'явився в Хмільнику. Нібито з Чехії, куди одразу повернувся. Лише поблукав своїм замком і зустрівся зі своїм колишнім лакеєм. Ксідо тоді вже мало б бути 64 роки. Історичні відомості про історію палацу та замку на місці якого побудований палац зберігаються в краєзнавчому музеї Хмільника (нині історичний музей Хмільника), який на громадських засадах діє в уцілілій вежі кам'яної фортеці. Галерея
Див. такожПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia