Хміляр Юрій Романович

Юрій Хміляр
Юрій Романович Хміляр
Юрій Хміляр; Юрій Романович Хміляр
Капітан
Загальна інформація
Народження	25 червня 1993; Львів, Україна
Смерть	12 листопада 2022 (29 років); Стельмахівка, Коломийчиська сільська громада, Сватівський район, Луганська область, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Alma Mater	Львівська українська приватна гімназія-ліцей, Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військова академія і Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Псевдо	«Фюрер»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	80 ОДШБр; 103 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Медаль «За військову службу Україні»
	Хміляр Юрій Романович у Вікісховищі

Юрій Романович Хміляр (позивний «Фюрер»; 25 червня 1993, м. Львів — 12 листопада 2022, біля с. Стельмахівка, Луганська область) — український військовослужбовець, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис

Юрій Хміляр народився 25 червня 1993 року у Львові, де навчався в середній школі № 70, українській приватній гімназії-ліцеї, а також ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (2010).

Захоплювався плаванням та вільною боротьбою.

Після закінчення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Військової академії (м. Одеса) служив помічником командира батальйону з розвідки (2015) та помічником начальника розвідки розвідувального відділення штабу (2017) 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Учасник АТО/ООС.

2015-го пройшов навчання на курсах підготовки передових авіанавідників у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У 2018 році закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

Працював на підприємстві «Карабінери».

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну був командиром розвідувального взводу 62-го батальйону 103-ї окремої бригади ТрО. Загинув 12 листопада 2022 року біля с. Стельмахівка на Луганщині.

Похований 16 листопада 2022 року на Полі Почесних поховань № 86-А Личаківського цвинтаря.

Залишилися дружина та двоє синів.

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (7 лютого 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1];
медаль «За військову службу Україні» (31 жовтня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].