Ходоровські

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)

Ходорівські, також Ходоровські (пол. Chodorowscy) — спольщений руський боярський (шляхетський) рід часів Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Герб роду — Корчак. Прізвище походить від назви поселення Ходоростав (тепер Ходорів Львівської области). Представники роду шлюбами були пов'язані з Бучацькими, Вишневецькими, Яблоновськими та іншими. Певний час представники роду були власниками Будзанова,^[1] Зарваниці.^[2]

Володимир Пшик припускав, що рід міг походити від боярина Василя Волчковича (сина Вовчка з Дроговижу), згаданого в документах за 1376—1392 роки, зокрема, свідком в грамоті короля Ягайла для галицького воєводи Бенедикта. Василь Волчкович, можливо, син «Влочконе з Дроговижа» — свідка з грамот польських королів.

• Василь Волчкович, дружина — Барбара
  • Дмитро Волчкович, його опікуном у дитинстві був Дмитро з Острова; надав село Ганачів львівським францисканцям як плату за відправлення ними Богослужінь за душі батьків
    • Іван
    • Юрій (Юрша)

За даними Бартоша Папроцького, було троє рідних братів: Щенсний (Фелікс, по ньому залишилося три сини: галицький хорунжий Микола; Симон, дружиною якого була Будзановська; Іван (Ян), його дружиною була^[3] Анна Претвичівна, дочка Бернарда^[4]).

• Дмитро з Ходороставу та Берездівців — львівський стольник у 1435—1441 роках^[5]
• Дмитро з Ходороставу — зять старости, каштеляна перемиського Якуба Конецпольського (†1480);^[6] до нього належав Малехів у 1489 році^[7]
• Станіслав з Ходороставу — зять Теодорика Бучацького-Язловецького^[8], згаданий, зокрема, в «Актах гродських і земських» 29 березня 1451 як брат Юрші^[9]
• Юрша з Ходороставу — староста стрийський, долинський, жидачівський, чоловік Анни з Тарлів, зять стрийського старости Закліки з Щекаровичів (†1465/1466)^[10]
• Іван (або Іван з Ходороставу) — 1468 року як власник поселення заснував у Журавному на площі ринок римо-католицьку парафію.
• Христофор Станіслав — стольник львівський, вінницький староста, шваґро Станіслава Яна Яблоновського^[11]
• ?. Ходоровський — чоловік Сеніцької, другий її чоловік — Войцех Каменецький^[12]
• Олександр Стефан — підкоморій львівський, вінницький староста
• Анна з Ходоровських Вишневецька (Дольська, 1661/1663—6.5.1711, Львів^[13]) — друга дружина князя Константія Кшиштофа (Костянтина Христофора) Вишневецького (власника (або співвласника) Білого Каменю (тепер Золочівського району)), мати Януша Антонія Вишневецького, вдруге у шлюбі з великим маршалком литовським Яном Каролем Дольським. На початку XVIII ст., на її прохання, за дозволом львівського латинського архиєпископа Константія Зелінського до Білого Каменю приїхали монахи-тринітарії (латинського обряду). Мала бути (не була з певних причин) фундаторкою кляштору тринітаріїв в Білому Камені^[14]
• Гектор, 1462 року загинув у битві з тевтонцями (твердження Ш. Окольського, який також вказував, що цей Гектор був з «дому» Брогів гербу Лещиць)^[3]
• Симон — стольник львівський, жив у II-й половині XVI ст., був одружений з Ельжбетою Тарановською — представницею роду Тарановських (тодішніх власників Будзанова^[1])
• Лука — 1614 року був співвласником Будзанова^[15]
• Симон — 1625 року був співвласником Будзанова^[15]
• Ян (зять Бернарда Претвича) та Марцін Ходоровські — власники Будзанова; на початку XVII ст. в Будзанові завдяки їх сприянню було збудовано мурований замок замість дерев'яного. 1630 року: формально відновили фундацію римокатолицької парафії в Буданові, ймовірно, за їх сприяння було збудовано дерев'яний костел в містечку; 1631 року продали місто із замком, їхніми околишніми селами Александру Сененському^[15]
• Катерина — дружина Яна Гумницького гербу Гоздава, сина Рафала^[16]
• Катерина — друга дружина чернігівського воєводи Пйотра Яна Потоцького^[17] (сина Павела Потоцького).
• Варвара з Ходоровських Збаразька — дружина князя Костянтина Збаразького (помер перед 1608)^[18]

• Ходоровський
• Журавинські

• Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3-4 (51-52) (бер.—квіт.). — 24 с. — С. 6—7.
• Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — S. 34. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 31—33. (пол.)
• Kuchary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 836. (пол.) — S. 836—837. (пол.)
• Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 282—283. (пол.)
• Piwarski K. Chodorowski Aleksandr Stefan h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — 289—384 s. — S. 372. (пол.)
• Piwarski K. Chodorowski Krzysztof Stanisław h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — 289—384 s. — S. 372—373. (пол.)

• Osoby o nazwisku «Chodorowski» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.