Хосе Гарсіа Ньєто

Хосе Гарсіа Ньєто
Ім'я при народженніісп. José García Nieto Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 липня 1914(1914-07-06)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ов'єдо, Королівство Іспанія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 лютого 2001(2001-02-27)[1][2][5] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мадрид, Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, поет, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБарселонський університет і Escuela Oficial de Periodismod[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівська академія іспанської мови Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Хосе Гарсія Ньєто (ісп. José García Nieto; нар. 6 липня 1914, Ов'єдо — пом. 27 лютого 2001, Мадрид) — іспанський поет і прозаїк. У 1996 році був удостоєний премії Мігеля де Сервантеса[7]. Разом із Габріелем Селая, Бласом де Отеро та Хосе Єрро належав до післявоєнного покоління іспанських поетів.

Біографія

Хосе Гарсія Ньєто народився в Ов'єдо 6 липня 1914 року за адресою 8, la calle Portugalete (нині 6 Melquíades Álvarez). Його батьками були Хосе Гарсія Луесо та Марія де Ла Енкарнасьон Ньєто Фернандес. Осиротівши у віці дев'яти років, він жив з матір'ю в Сарагосі, Толедо і Мадриді, де отримав атестат зрілості і почав писати вірші.

У 1950 році він отримав премію Адонаїс за збірку «Драма самотності» («Dama de soledad»); у 1955 році він здобув премію Фастенрат від Королівської академії іспанської мови за збірку «Географія кохання» (Geografía es amor).

У 1951 і 1957 роках він був відзначений Національною премією іспанської літератури (Premio Nacional de Literatura de España); у 1980 році він отримав Премію Маріано де Кавіа.

13 березня 1983 року Гарсіа Ньєто був обраний доКоролівської академії іспанської .[8]

У 1987 році він здобув премію Гонсалес-Руано. У 1996 році отримав премію Сервантеса.

Твори

  • Víspera hacia ti (1940)
  • Poesía (1944)
  • Versos de un huésped de Luisa Esteban (1944)
  • Tú y yo sobre la tierra (1944)
  • Retablo de ángel, el hombre y la pastora (1944)
  • Del campo y soledad (1946)
  • Juego de los doce espejos (1951)
  • Tregua (1951).
  • La red (1955).
  • Geografía es amor (1956). Premio Nacional de Literatura
  • El parque pequeño (1959)
  • Corpus Chisti y seis sonetos (1962)
  • Circunstancias de la muerte (1963)
  • La hora undécima (1963)
  • Memorias y compromisos (1966)
  • Hablando solo (1967).
  • Facultad de volver (1970)
  • Taller de arte menor y cincuenta sonetos (1973)
  • Súplica por la paz del mundo y otros «collages» (1973).
  • Sonetos y revelaciones de Madrid (1974)
  • Los cristales fingidos (1978)
  • El arrabal (1980)
  • Nuevo elogio de la lengua española (1983)
  • Sonetos españoles a Bolívar (1983)
  • Donde el mundo no cesa de referir su historia (1983) – проза
  • Piedra y cielo de Roma (1984)
  • Carta a la madre (1988)
  • Mar viviente (1989)
  • El cuaderno roto (1989) – проза

Примітки

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. varios autores Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  4. Freebase Data DumpsGoogle.
  5. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  6. https://www.culturaydeporte.gob.es/premiado/mostrarDetalleAction.do?prev_layout=premiadoResultado&layout=premiadoFicha&cache=init&language=es&id=1573
  7. Discurso José García Nieto, Premio Cervantes 1996 (ісп.)
  8. José García Nieto - letra i. Real Academia Española (ісп.). Процитовано 26 травня 2023.

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya