Хосров I (цар Великої Вірменії)
Хосров I (вірм. Խոսրով Ա) — принц Парфії, якого римляни призначили царем Великої Вірменії. ЖиттєписХосров I був одним із синів парфянського царя Вагарша II[2][3]. Як і батько, Хосров I був представником династії парфянських правителів, Аршакідів.[4] 198 року, коли його батько був одночасно правителем Парфії та Вірменії, Вагарш II передав свій вірменський престол Хосрову I. Останній правив Вірменією до 217 року. У вірменських джерелах Хосрова I часто плутають із його відомим правнуком Хосровом II.[5] Хосров I був одним із царів, якого історики вважають нейтральним у відношенні до Риму.[5] 198 року, коли римський імператор Септимій Север здійснив один зі своїх великих походів проти Парфії, зруйнувавши її столицю, Ктесифон, Хосров I надіслав Северу подарунки й заручників.[5] Як ставленик Риму, Хосров I мав протекцію Септимія Севера та його наступника Каракалли.[6] У 214–216 роках Хосров I разом зі своєю родиною перебував під римським арештом з невідомих причин, що спричинило масштабне повстання у Вірменії проти Риму.[6] 215 року Каракалла з римською армією вторгся до меж Вірменії[6], придушивши повстання. 217 року, після смерті Хосрова I, його син Трдат II[7] отримав вірменську корону[5] від римського імператора Каракалли.[7] Трдат II був проголошений вірменським царем після убивства імператора[7], що сталось 8 квітня 217 року. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
