Хохлюк Віктор Миколайович
Віктор Миколайович Хохлюк (нар. 21 березня 1971, Ровеньки, нині Луганська область) — український спортивний журналіст та статистик футболу України, член Національної спілки журналістів України та Асоціації спортивних журналістів України[1]. Проросійський колабораціоніст. Сьогодні — пособник «МВС ЛНР», головний редактор видання «Вперед — Ровеньки»[2]. БіографіяНародився 21 березня 1971 року в м. Ровеньки (нині Луганська область, Україна, тоді Ворошиловградська область, УРСР, СРСР) у сім'ї гірника. Батько — Хохлюк Микола Олександрович 1939 року народження, помер у лютому 1982 року, мати — Хохлюк Раїса Йосипівна 1937 року народження. Серед родичів — російський математик Віталій Іванович Хохлюк.[3] З ранніх років захопився футболом. Неодноразово виступав у популярних за часів СРСР, юнацьких змаганнях «Шкіряний м'яч». З юнацькою ровеньківською командою «Бригантина», двічі ставав переможцем міських та учасником обласних змагань. Займався футболом у місцевій ДЮСШ. Освіта: вища — економічна. Активний учасник МВС ЛНР[4]. Начальник управління масових комунікацій т. зв. «Міністерства зв'язку і масових комунікацій ЛНР».[5] У досьє Центра «Миротворець» про нього зазначено: «Пособник бойовиків. Активний учасник МВС ЛНР. Позивний: Хохлюк»[6]. ЖурналістикаКореспондент всеукраїнського часопису «Український футбол». Блогер на сайті «Терикон». Історією та статистикою футболу займається з 1983 року. Своїми заочними вчителями вважає таких відомих статистиків футболу, як: Олексій Бабешко з Донецька, Василь Гнатюк з Кривого Рогу, Костянтин Єсенін з Москви та Микола Жигулін з Кривого Рогу[7]. При вивченні даних про футбол, перевагу надає всім матеріалам, що стосуються українського футболу.  З листопада 2009 року активно зайнявся створенням символічних Клубів видатних українських футболістів. Основне нововведення в цих Клубах, статистика виступів українських футболістів в закордонних чемпіонатах та розіграшах тамтешніх кубків. Опублікував більше тисячі авторських статистичних статей та інтерв'ю з футболістами команд УПЛ, першої та другої ліг України. Однією з своїх інтерв'ю-знахідок, вважає розмову з відомим футболістом Віталієм Парахневичем про екзотичний Південно-корейський чемпіонат з футболу, де як відомо Парахневич досяг всіляких футбольних титулів. Але все ж таки, найкращим своїм інтерв'ю вважає, розмову з воротарем — ветераном українських чемпіонатів — Ігорем Шуховцевим[8]. Автор символічних клубів видатних українських футболістів: бомбардирів — Клубу Олега Блохіна та Клубу для іноземних бомбардирів в чемпіонаті України імені Максима Шацьких, Клубу воротарів імені Євгена Рудакова. На інформаційному агентстві Sport.ua започаткував рубрику «Українці за кордоном» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.][9][10], присвячену виступам українських футболістів в закордонних чемпіонатах. З колишнім гравцем збірної України з футболу Євгеном Левченко реалізовують соціальний проект щодо підтримки дітей. В травні 2012 року завдяки фінансуванню Левченка, побачила світ книга «Голеадори» [Архівовано 7 червня 2012 у Wayback Machine.], кошти від продажу якої підуть на розвиток дитячого будинку в місті Костянтинівка Донецької області. Його статті та інтерв'ю з футболістами і тренерами друкували у виданнях: «Таврія-спорт», «Український футбол», «Футбольний огляд», «Футбол + спортивні новини» та на багатьох сайтах про футбол. Євро-2012Під час європейського чемпіонату з футболу що проходив в Україні та Польщі, працював з експертами. Серед них були відомі вітчизняні футболісти та тренери: Юрій Дегтерьов, Юрій Дмитрулін, Ігор Гамула, Олександр Головко, Сергій Кандауров, Євген Левченко, Віктор Леоненко, Василь Рац та інші. Авторські працікниги
довідники
презентації книг
Нагороди
Примітки
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
