Хращевська Оксана Миколаївна

Хращевська Оксана Миколаївна
Хращевська Оксана Миколаївна
Народилася	10 жовтня 1925 ; Вінниця, Українська СРР, СРСР
Померла	29 жовтня 2017 (92 роки) ; Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна
Країна	Україна
Діяльність	письменниця, фтизіатр, мемуаристка
Alma mater	Дніпропетровський медичний інститут (1960)

Храще́вська Окса́на Микола́ївна (10 жовтня 1925, м. Вінниця — 29 жовтня 2017, м. Боярка, Київська область) — лікарка, письменниця-мемуаристка.

Біографія

Народилася у Вінниці в сім'ї літературознавця Миколи Хращевського і Віри з роду Сулковських. 1929 року, рятуючись від арешту у справі «СВУ», Микола Хращевський переїхав з родиною до Києва.

Навчалася в Київському медичному інституті. Арештована в Києві 18 квітня 1946 року. Обвинувачена за статтями 54 1а, 54-11 в «українському буржуазному націоналізмі», в приналежності до ОУН в Києві, зв'язках з учителем-істориком Пантелеймоном Саком. Засуджена Військовим трибуналом військ МВС у Київській області 29 серпня 1946 року до 10 років таборів та 5 років ураження в правах. Разом з Оксаною у справі проходив її батько Микола.

Військовим трибуналом військ МВС Українського округа строк відбування покарання понижено до 5 років.

В ув'язненні перебувала у Вятлазі (ОТП № 3), працювала медсестрою у санчастині. Заслання відбувала у Довгомостовському районі Красноярського краю, спочатку на спецпоселенні (лісоповал), згодом завідувала фельдшерським пунктом у селищі Капкар. Звільнена із заслання 2 червня 1954 року, повернулася до Києва, але не змогла влаштуватись ані на навчання, ані на роботу. Змушена повернутися до Сибіру, працювала в Єнісейську. Реабілітована 11 листопада 1955 року за відсутністю складу злочину.

1960 року закінчила Дніпропетровський медичний інститут, працювала фтизіатром. Вийшла на пенсію у 73 роки.

Авторка спогадів про ГУЛАГ і заслання «Зламаний цвіт», мемуарної статті в альманасі «Біль».

Померла в Боярці 29 жовтня 2017 року.