Хрикін Святослав Євдокимович

Хрикін Святослав Євдокимович
Народився	21 жовтня 1939(1939-10-21) село Оглонги, Хабаровський край
Помер	10 березня 2013(2013-03-10) (73 роки) Чернігів, Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	росіянин
Діяльність	письменник, поет, публіцист, філософ
Знання мов	українська
Мова творів	українська, російська
Жанр	вірш, оповідання

Хрикін Святослав Євдокимович (22 жовтня 1939,  село Оглонга, Хабаровський край ౼ † 10 березня 2013, Чернігів, Україна) ౼ чернігівський поет, видавець, філософ.

Хрикін Святослав Євдокимович народився 22 жовтня 1939 року в селі Оглонги, Хабаровського краю.^[1]

В 1955 році переїжджає до Чернігова, закінчує школу, працює на будівництві каналу «Сіверський Донець-Донбас».

В 1959 році повертається в Чернігів, працює токарем на заводі «Жовтневий Молот».^[2]

З 60-х років починає публікуватися в обласних газетах, таких як «Деснянська Правда», «Комсомольський Гарт», (Чернигов), «Зеркальная Струя» (Харьков); у журналах «Радуга» (Київ), «Ковчег» (Житомир), у літературній газеті «Дзеркальний струмінь» (Харків).^[3]

З 1960 року — постійний учасник і свідок літературного життя Чернігова.

З 1971 року працює художником-оформлювачем.^[2]

З 1986 року вивчав, упорядковував і популяризував творчість російського поета Ігоря Юркова, який жив у Чернігові, помер 27-річним від туберкульозу у Боярці під Києвом у 1929 році.

У 2008 році вийшла друком його збірка вибраних поезій «Жертовний камінь» (Чернігів).^[3]

у 2009 році присуджено Міжнародна літературна премія «Круг родства» ім. Ріталія Заславського

Листопад 2012 року — публічно виступав на вечорі Петра Пиниці.^[1]

Брав активну участь у літературному житті Чернігова, виступав на публічних зібраннях, друкувався у місцевій пресі.

Помер від інсульту, 10 березня 2013 року в Чернігові.

В 2007 році — Святослав Хрикін видав антологію «Русская поэзия. Украина. ХХ век» у Києві.^[4]

Видавав самвидав «ЕСХА», в якому друкувалися місцеві поети.

У 2008 році вийшла друком його збірка вибраних поезій «Жертовний камінь» (Чернігів).^[3]

В 2009 році — опубліковано в Інтернеті антологію «Русские поэты Чернигова» (400 сторінок), яка включає в себе 59 авторів, від Юркова І. В. (1902–1929) до Кулаковської І. О.(1976 р.).^[5]

У 2015 рік — видана епістолярно-поетична книжка Святослава Хрикіна та Володимира Ільїна «Находка ЭСХА». Презинтація відбулася в музеї історії Лісковиці, у школі № 4.^[6]

2016 — Лауреат Премії ім. Миколи Гоголя «Тріумф» (посмертно) — за подвижницьку літературну діяльність^[7].

• Хрикін С. Є. «Русские поэты Чернигова». — Чернігів, 2009 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Хрикін С. Є. «Жертовний камінь». — Чернігів, 2008. [Архівовано 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Игорь Юрков, «Стихотворения и поэмы»//Упоряд. Хрикін С. Є.. — СПб: Издательство Пушкинского дома, 2012.
• Хрикін С.Є, В. Ільїн «Находка ЭСХА». — Чернігів, 2015.
• Вірші в періодичних виданнях

• Повсякденне чудо
• Колискова
• Вогонь горобини
• Імена
• Сурья
• Астарта
• Мнемосина
• Аполлон
• Афродита
• Ікар
• Одіссей
• Овідій
• Плутарх
• Діоген Лаертський
• Іпатія
• Ду Фу
• Омар Хаям
• Данте Аліг'єрі
• Мікеланджело Буанаротті
• Пітер Брейгель Старший
• Джордано Бруно
• Стенька Разін
• Джонатан Свіфт і т. д.

	Судьба ведёт того, кто идёт, и тащит того, кто упирается.
— Луций Анней Сенека.

	Во многой мудрости много печали, и умножающий знание умножает скорбь.
— Экклезиаст.

1. Марта Єлісєєва. Слово про чернігівського Діогена. — Чернігівські відомості. — № 44. — 30.10.2014 р. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
2. Святослав Хрыкин. ЖЕРТВЕННЫЙ КАМЕНЬ. — Чернигов, 2008 [Архівовано 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
3. Сергій Квітницький. Остання книжка Святослава Хрикіна. — 08.06.2015
4. Олена Грицюк. ЧЕРНИГОВСКИЙ ПОДВИЖНИК СВЯТОСЛАВ ХРЫКИН. — 4.04.2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
5. Владислав Савенок. Святослав Хрикін відійшов у вічність. — Високий Вал. — 11.03.2013 р [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
6. Светлой памяти Святослава Хрыкина [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]