ХроматометріяХрома́томе́трія — титриметричний метод, що застосовується для визначення відновників у кислому середовищі. Визначення побудоване на взаємодії стандартного розчину дихромату калію з досліджуваним відновником, внаслідок чого дихромат-іони відновлюються до катіонів Cr3+:
Відновлення відбувається у кислому середовищі, тому цим методом можна визначати ті самі відновники, що і за методом перманганатометрії. УмовиНа відміну від перманганатометрії, де індикатори не застосовуються, у хроматометрії використовують дифеніламін, котрий за найменшого надлишку дихромату забарвлює розчин у насичений синій колір. Однак при визначенні іонів Fe2+ у розчині накопичуються іони Fe3+, внаслідок чого збільшується потенціал системи Fe3+Fe2+ і дифеніламін окиснюється, знижуючи свою чутливість. Для запобігання цьому у розчин додають ортофосфатну кислоту, котра зв'язує іони у безбарвний комплекс [Fe(PO4)2]3-. У цьому випадку титрування проводиться із хлоридною кислотою. ЗастосуванняМетод використостовується для кількісного визначення іонів Fe2+, Sn2+, деяких катіонів, що утворюють з дихроматом малорозчинні сполуки (Ba2+, Pb2+, Ag+), а також органічних сполук, які окиснюються до вуглекислого газу (наприклад, метанолу). Метод має свої переваги:
СтандартизаціяСтандартний розчин дихромату калію зазвичай готують з чистої, перекристалізованої речовини. Наважку набирають на аналітичних вагах, переносять у мірну колбу і зважують тару, вираховуючи точну масу, що була перенесена у колбу. Наважку розчиняють у дистильованій воді, доводять нею до мітки і ретельно перемішують, отримуючи стандартний розчин. Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia