Хронологія подій програми «Аполлон»

У наведеній нижче таблиці подано події, пов'язані із задумом і реалізацією американської наукової космічної програми «Аполлон» НАСА, зокрема хронологія польотів місій, запущених у рамках цієї програми, а також деякі інші події, які справили вплив на перебіг програми.

Дата Подія
02.01.1959 Вернер фон Браун висунув прогноз, за яким упродовж 10 найближчих років буде здійснено політ навколо Місяця[1].
19.01.1959 НАСА підписало остаточний контракт з компанією Rocketdyne Division, NAA на суму 102 млн дол. на проєктування й розробку однокамерного ракетного двигуна F-1 на рідкому паливі[2].
27.01.1959 Після консультацій з Міністерством оборони США НАСА сформулювало національну програму розробки космічних апаратів. Її основна ідея програми полягала в тому, що для кожної серії майбутніх космічних місій слід розробити єдиний ракетний носій, який завдяки цьому досягне високого рівня надійності, а система наведення та корисне навантаження можна буде змінювати відповідно до мети місії. Було описано чотири ракетні носії загального призначення: «Вега», «Центавр», «Сатурн» та «Нова». Перший ступінь ракети-носія «Нова» мав бути оснащений чотирма двигунами F-1, другий — одним двигуном F-1, а третій мав розміри міжконтинентальної балістичної ракети, але використовував рідкий водень як паливо. Ця ракета-носій мала стати першою в серії, здатній доставити людину на поверхню Місяця і безпечно повернути її на Землю в рамках місії за концепцією прямого злету[3].
02.02.1959 Назву ракети-носія змінено з "Юнона V на «Сатурн», оскільки Сатурн — наступна планета після Юпітера. 3 лютого Рой В. Джонсон, директор Агентства з перспективних досліджень, затвердив цю назву[4].
05.02.1959 На засіданні в Лабораторії реактивного руху (JPL) НАСА було створено Робочу групу з дослідження Місяця[5].
15.02.1959 НАСА оприлюднило план розробки ракет-носіїв Vega на наступне десятиліття. Пізніше його скасували, оскільки він мав надто багато спільного сильно велику схожість з ракетою «Аджена»)[6].
06.03.1959 Камера тяги двигуна F-1 успішно випробувана в статичному режимі[7].
02.04.1959 Обрано Першу групу астронавтів НАСА[en] (Mercury Seven)[8] — Гордон Купер, Вірджил Гріссом, Дональд Слейтон, Скотт Карпентер, Алан Шепард, Волтер Ширра, Джон Гленн. Усі сім астронавтів зрештою полетіли в космос.
03.05.1959 Перший двигун Rocketdyne H-1 для ракети «Сатурн» прибув до Управління балістичних ракет армії США[en] (ABMA)[9].
06.05.1959 Створено Комітет Джастроу з дослідження Місяця[10][11].
25–26.05.1959 Дослідницький керівний комітет встановив попередні пріоритети пілотованих космічних польотів: проєкт «Меркурій», балістичні зонди, супутник для дослідження навколишнього середовища, маневрений пілотований супутник, пілотована космічна лабораторія, місячний розвідувальний супутник, висадка на Місяць, розвідка Марса і Венери, висадка на Марс і Венеру.
02.06.1959 Перше тривале випробування (151,03 с) двигуна Rocketdyne H-1 для ракети «Сатурн»[9].
03.06.1959 Початок будівництва першого стартового комплексу для ракет «Сатурн».
18.06.1959 НАСА виділило 150 000 дол. на дослідження Ккомандування ракетних військ армії США щодо програми дослідження Місяця на основі систем, що використовують ракету «Сатурн».
Літо 1959 року Члени Космічної робочої групи[en] (STG) працювали над концепціями польотів на навколоземну та навколомісячну орбіти.
01.08.1959 Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США (ARPA) доручило Армійському командуванню ракетних військ провести на початку 1960 року статичні випробування першої випробувальної ракети-носія «Сатурн».
Вересень 1959 року В Інструментальній лабораторії Массачусетського технологічного інституту за контрактом з НАСА розпочалося дослідження щодо проєктування систем наведення та управління для різних космічних місій.
28.09.1959 Алан Келет (Alan Kehlet) на засіданні Космічної робочої групи[en] представив пропозиції щодо багатомісної капсули для повернення астронавтів на Землю - лінзоподібний апарат, здатний безпечно доставити трьох членів екіпажу з Місяця на Землю зі швидкістю близько 36 000 футів на секунду.
Початок 1960 року За часів адміністрації Дуайта Ейзенхауера задумано продовження програми «Меркурій» — космічну програму, яка передбачала висадку людей на Місяць. Менеджер НАСА Ейб Сільверстайн[en] дав їй назву «Аполлон» на честь грецького бога світла, музики і Сонця[12].
01.07.1960 Засновано Центр космічних польотів імені Маршалла[13], який розроблятиме важкі ракети класу «Сатурн» для програми «Аполлон».
Липень 1960 року Заступник адміністратора НАСА Г'ю Драйден[en] анонсував програму «Аполлон» представникам різних галузей промисловості.
30.08.1960 Оголошено конкурс на розробку техніко-економічного обґрунтування програми.
25.10.1960 Укладено контракти на проведення досліджень із компаніями General Dynamics/Convair, General Electric і Glenn L. Martin Company.
08.11.1960 Джона Кеннеді обрано президентом Сполучених Штатів[14]. Під час своєї перевиборчої кампанії він використовував аерокосмічні технології як символ національного престижу, пообіцявши, що США будуть «не „перші, але“, не „перші, а також“, не „перші, якщо“, а просто перші»[15].
20.01.1961 Джон Кеннеді склав присягу і став 35-м президентом США[16].
12.04.1961 СРСР уперше запустив у космос людину: на космічному кораблі «Восток-1» у космос полетів Юрій Гагарін.
20.04.1961 Джон Кеннеді надіслав службову записку віцепрезиденту Ліндону Джонсону, у якій попросив того з'ясувати стан американської космічної програми, а також інших програм, які могли б дати НАСА змогу надолужити згаяне[17][18].
05.05.1961 Перший суборбітальний пілотований політ американського астронавта: на космічному кораблі «Меркурій-Редстоун-3» («Фрідом-7») у космос злетів астронавт Алан Шепард[19].
25.05.1961 Джон Кеннеді у Спеціальному посланні до Конгресу запропонував здійснити висадження людей на Місяць[20][21].
Липень 1961 року Розпочалося придбання землі для Центру управління запусками (LOC), розташованого на північ від мису Канаверал, на острові Меррітт-Айленд.

Заступник адміністратора НАСА Роберт Сіманс[en] створив спеціальний комітет на чолі з його технічним помічником Ніколасом Головіним (Nicholas E. Golovin), який мав надати рекомендації щодо ракети-носія для програми «Аполлон». Це стало поворотним моментом у виборі рішення щодо концепції місії[22].

Жовтень 1961 року НАСА вибрало проєкт Максима Фаже[en] як основу на черговому конкурсі з фінансування розробки космічних кораблів.
27.10.1961 Перший політ ракети-носія «Сатурн I» (SA-1)[23] за програмою «Аполлон»[24].
28.11.1961 Контракт на розробку космічного корабля, здатного доставити людину на Місяць, виграла компанія North American Aviation.
25.04.1962 Другий політ ракети-носія «Сатурн I» (SA-2)[25]. Перший політ у рамках проєкту «Хайвотер[en]».
07.06.1962 Вернер фон Браун оголосив на брифінгу, що інженери Центру космічних польотів імені Маршалла (MSFC) погодилися, що найкраща конценція польоту людини до Місяця — зустріч на навколомісячній орбіті (траса Кондратюка). Цей висновок став фіналом дворічних обговорень.
Вересень 1962 року Космічну робочу групу[en] (Space Task Group) Роберта Гілрута, яка керувала національною космічною програмою пілотованих польотів із Дослідного центру НАСА в Ленглі[en] (LaRC), перетворено на Центр пілотованих космічних польотів (MSC), який розташувався у Х'юстоні.
21.09.1962 Ухвалено контракт з Armour Research Foundation на дослідження умов на поверхні Місяця. Попередні дослідження вказували на те, що поверхня Місяця може бути дуже твердою.
Листопад 1962 року Розпочалося будівництво комплексу Центру управління запусками (LOC).

НАСА оголосило про вибір компанії Grumman Corporation як підрядника, який розроблятиме Місячний екскурсійний модуль[26].

16.11.1962 Третій політ ракети-носія «Сатурн I» (SA-3)[27]. Другий політ у рамках проєкту «Хайвотер[en]».
Лютий 1963 року Компанія Grumman розпочала виготовлення моделі LEM у масштабі однієї десятої для випробувань на розділення ступенів.
28.03.1963 Четвертий політ ракети-носія «Сатурн I» (SA-4)[28].
03.06.1963 Довжину адаптера космічного корабля та адаптера «Сатурн V» було збільшено з 8,077 до 8,89 м.
23.07.1963 Заступником помічника адміністратора з питань пілотованих космічних польотів замість тодішнього помічника адміністратора Брейнерда Голмса[en] призначено Джорджа Мюллера.
28.08.1963 Перший випробувальний політ ракети-носія «Літл Джо II[en]»[29].
Серпень 1963 року Компанія Grumman побудувала повномасштабну картонну модель Місячного екскурсійного модуля (LEM) для аналізу проблем геометрії кабіни, зокрема розташування дисплеїв.
07.11.1963 Pad Abort Test-1[30] — перше випробування системи аварійного порятунку на старті[31].
22.11.1963 Лі Гарві Освальд убив Джона Кеннеді[32].
29.11.1963 Наступний президент США Ліндон Джонсон видав указ про перейменування космодрому і мису Канаверал на честь Кеннеді[33].
Вересень 1963 року Завершено будівництво власної будівлі Центру пілотованих космічних польотів. У 1973 році після смерті Ліндона Джонсона Конгрес США перейменував центр на його честь, і відтоді він називається Космічний центр імені Ліндона Джонсона.
24.10.1963 Вибір місця посадки Місячного екскурсійного модуля (LEM).
Жовтень 1963 року Ухвалено рішення використовувати для всіх пілотованих польотів на навколоземну орбіту ракету «Сатурн IB» — модернізовану версію «Сатурн I».
29.01.1964 П'ятий політ ракети-носія «Сатурн I» (SA-5)[34]. Перший запуск двоступеневої ракети (Block 2).
13.05.1964 Здійснено місію A-001 — другий політ ракети-носія «Літл Джо II[en]», перше випробування системи аварійного порятунку в польоті[35][36].
28.05.1964 Шостий політ ракети-носія «Сатурн I» — AS-101 (SA-6)[37]. Безпілотний випробувальний політ. Перший політ масогабаритної моделі корабля «Аполлон».
18.09.1964 Сьомий політ ракети-носія «Сатурн I» — AS-102 (SA-7)[38]. Безпілотний випробувальний політ. Другий політ масогабаритної моделі корабля «Аполлон».
08.12.1964 Здійснено місію A-002 — третій політ ракети-носія «Літл Джо II[en]», друге випробування системи аварійного порятунку в польоті[39].
16.02.1965 Восьмий політ ракети-носія «Сатурн I» — AS-103 (SA-9)[40]. Безпілотний випробувальний політ. Запуск макета Командного модуля і супутника «Пегас-1».
26.02.1965 Луїс Волтер, геохімік Центру космічних польотів імені Ґоддарда, повідомив: його дослідження тектитів показали, що місячна поверхня може бути піскоподібною[41].
11.03.1965 Відділ конструкцій та механіки Центру пілотованих космічних польотів (MSC) провів дослідження умов посадки на Місяць[42].
01.04.1965 Компанія Bellcomm, Inc. провела системне інженерне дослідження динаміки посадки «Аполлона» на Місяць[43].
19.05.1965 Здійснено місію A-003 — четвертий політ ракети-носія «Літл Джо II[en]», третє випробування системи аварійного порятунку в польоті[44].
25.05.1965 Дев'ятий політ ракети-носія «Сатурн I» — AS-107 (SA-8)[45]. Безпілотний випробувальний політ. Запуск макета Командного модуля і супутника «Пегас-2».
29.06.1965 Pad Abort Test-2[46] — друге випробування системи аварійного порятунку на старті[47].
30.07.1965 Деяятий політ ракети-носія «Сатурн I» — AS-105 (SA-10)[48]. Безпілотний випробувальний політ. Запуск макета Уомандного модуля і супутника «Пегас-3».
Жовтень 1965 року Завершено будівництво двох із трьох пускових майданчиків, А і В, стартового комплексу космодрому на мисі Канаверал.
20.01.1966 Здійснено місію A-004 — п'ятий політ ракети-носія «Літл Джо II[en]», четверте випробування системи аварійного порятунку в польоті[49].
26.02.1966 Запуск AS-201[50] — перший безпілотний запуск у рамках програми, суборбітальний політ до Атлантичного океану. Цілі: перевірка структурної цілісності ракети-носія і корисного вантажу, розділення ступенів, перевірка роботи бортових систем ракети-носія, запуск корисного вантажу, перевірка бортових систем космічного корабля, надійність теплозахисту і робота допоміжних наземних об'єктів. Унаслідок збою під час найбільшого нагрівання теплозахисного щита не вдалося отримати інформацію про роботу абляції під час входу в атмосферу.
05.07.1966 Запуск AS-203[51]. Космічного апарата на борту не було. Метою запуску було оцінити роботу відсіку інструментів в орбітальному польоті, отримати інформацію про роботу систем охолодження й вентиляції, переміщення рідин і передавання тепла в паливних баках, роботу систем орієнтації та терморегулювання, системи управління польотом, а також зібрати дані щодо поведінки рідкого водневого палива на орбіті, щоб переконатися в необхідності передбачити можливість перезапуску S-IVB.
25.12.1966 Запуск AS-202[52][53][54]: суборбітальний політ Командно-службового модуля до Тихого океану. Ступінь S-IVB була визнана придатною для пілотованих польотів.
21.02.1967 Запуск «Аполлона-1»[55]: наземні випробування. Весь екіпаж — Вірджил Гріссом, Едвард Вайт і Роджер Чаффі — загинув у пожежі під час випробувань на стартовому майданчику.
09.11.1967 Запуск «Аполлона-4»[56]. Перший випробувальний 8,5-годинний політ ракети «Сатурн V», виведення безпілотного космічного апарата на високу навколоземну орбіту; демонстрація повторного запуску двигуна S-IVB; перевірка теплового екрана з моделюванням швидкості й кута траєкторії повернення з Місяця.
22–23.01.1968 Запуск «Аполлона-5»[57]. Безпілотне випробування ракети-носія «Сатурн IB» в навколоземному орбітальному польоті. Демонстрація рухову установку для зльоту й спуску, пілотування ракетою-носієм, перший запуск корабля з Місячним модулем, 11-годинна місія для його випробовування.
08.02.1968 Ухвалено рішення відмовитися від другого безпілотного польоту Місячного модуля «Аполлона»[58].
04.04.1968 Запуск «Аполлона-6»[59]. Останній безпілотний запуск за програмою «Аполлон». 10-годинна місія з метою визначити, у яких умовах відбуватимуться пілотовані польоти. Оцінювання «Сатурна V» на предмет здійснення пілотованих польотів. Другий політ «Сатурна V» без екіпажу, спроба демонстрації переходу на траєкторію польоту до Місяця та переривання польоту з використанням двигуна Службового модуля; три відмови двигуна, зокрема невдалий перезапуск S-IVB. Контролери польоту використовували двигун Службового модуля для повторення профілю польоту «Аполлона-4».
11–22.10.1968 Запуск «Аполлона-7»[60]. Екіпаж: Воллі Ширра, Волтер Каннінгем, Донн Ейсел. Перший пілотований космічний політ у рамках програми «Аполлон». 11-денний політ навколоземною орбітою з метою відпрацювання та комплексних випробовувань Командного модуля, а також дослідження командно-вимірювального комплексу. Перша пряма телевізійна трансляція з орбіти, здійснена пілотами.
21—27.12.1968 Запуск «Аполлона-8»[61]. Екіпаж: Френк Борман, Джеймс Ловелл, Вільям Андерс. Перший пілотований політ «Сатурна V». Перший в історії людства обліт Місяця. Командно-службовий модуль за 20 годин здійснив 10 обертів навколомісячною орбітою.
03–13.03.1969 Запуск «Аполлона-9»[62]. Екіпаж: Джеймс Макдівітт, Девід Скотт, Рассел Швайкарт. Другий пілотований політ «Сатурна V». Імітація польоту на Місяць на навколоземній орбіті. Перший пілотований політ Командно-службового і Місячного модулів на навколоземній орбіті. Відпрацювання перебудови корабля і маневрів, які виконуватимуться на навколомісячній орбіті у подальших місіях. Перевірка портативної системи життєзабезпечення, яка використовуватиметься на поверхні Місяця.
18—26.05.1969 Запуск «Аполлона-10»[63]. Екіпаж: Томас Стаффорд, Джон Янг, Юджин Сернан. Генеральна репетиція першої висадки на Місяць; Місячний модуль пролетів на висоті 15 км над поверхнею Місяця.
16–24.07.1969 Запуск «Аполлона-11»[64]. Екіпаж: Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Базз Олдрін. Перша посадка людей на поверхню Місяця, здійснена на базі Спокою в морі Спокою. Тривалість перебування на поверхні — 2 год 31 хв. Екіпаж привіз на Землю 21,55 кг місячного ґрунту.
14–24.11.1969 Запуск «Аполлона-12»[65]. Екіпаж: Чарлз Конрад, Річард Гордон, Алан Бін. Друга посадка, здійснена в Океані Бур за 200 м від космічного корабля «Сервеєр-3», який приземлився там за 2,5 року до того. Астронавти демонтували деякі деталі цього апарата і привезли їх на Землю. Крім того, вони зібрали 34,30 кг місячних порід і привезли їх на Землю. Тривалість перебування астронавтів на поверхні Місяця — 7 год 45 хв.
11–17.11.1970 Запуск «Аполлона-13»[66]. Екіпаж: Джеймс Ловелл, Джон Свайгерт, Фред Гейз[en]. Третя спроба посадки Місяць. 14 квітня на відстані 330 000 км від Землі вибухнув кисневий балон і вийшли з ладу два з трьох паливних елементів, які забезпечували електропостачання відсіку екіпажу Командного модуля. Вийшли з ладу маршовий двигун і системи життєзабезпечення Службового модуля. Робочим залишився лише Місячний модуль, і екіпаж використав його як «рятувальну шлюпку» для повернення на Землю: траєкторію польоту вдалося скоригувати за допомогою двигуна цього модуля. Облетівши Місяць, астронавти успішно повернулися на Землю. Місію охарактеризували як «успішна невдача»[67].
31.01–09.02.1971 Запуск «Аполлона-14»[68]. Екіпаж: Алан Шепард, Стюарт Руса, Едгар Мітчелл. Третя посадка на Місяць. Здійснена у формації Фра Мауро[en], розташованій на північний схід від Океану Бур. Упродовж польоту виконана велика дослідна програма, яка переважала за обсягом місії «Аполлон-11» і «Аполлон-12». Тривалість перебування астронавтів на поверхні Місяця — 9 год 21 хв. На Землю привезено 42,80 кг місячних порід.
26.07–07.08.1971 Запуск «Аполлона-15»[69]. Екіпаж: Девід Скотт, Альфред Ворден[en], Джеймс Ірвін. Перший політ із розширеним Місячним модулем і місячним автомобілем, який потім використовувався також у місіях «Аполлон-16» і «Аполлон-17». Місячний модуль приземлився в районі Гедлі-Апенніни[en], розташованому поблизу Моря Дощів. Тривалість перебування астронавтів на поверхні Місяця — 18 год 33 хв. На Землю привезено 76,70 кг місячних порід.
16–27.04.1972 Запуск «Аполлона-16»[70]. Екіпаж: Джон Янг, Кен Маттінглі, Чарльз Дюк. Здійснив посадку на високогір'ї Декарта[en]. Другий політ із місячним автомобілем. Тривалість перебування астронавтів на поверхні Місяця — 20 год 14 хв. На Землю привезено 94,30 кг місячних порід.
07–19.12.1972 Запуск «Аполлона-17»[71]. Єдиний нічний запуск «Сатурна V». Місячний модуль здійснив посадку в регіоні Таурус-Літтроу[en]. Третій політ із місячним автомобілем. Перший геолог на Місяці. Остання висадка людей на Місяць. Тривалість перебування астронавтів на поверхні Місяця — 22 год 02 хв. На Землю привезено 110,40 кг місячних порід.

7 грудня 1972 року знято фотографію Землі, яка пізніше отримає назву Блакитна іграшкова куля[72].

20.07.1979 Відкрито Лабораторію зразків місячного ґрунту[en][73].

Література

Див. також

Примітки

  1. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 23 травня 2025.
  2. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 23 травня 2025.
  3. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 23 травня 2025.
  4. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 23 травня 2025.
  5. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 25 травня 2025.
  6. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 25 травня 2025.
  7. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 25 травня 2025.
  8. ↑ Astronauts Number 1 | NASA+ (амер.). 3 жовтня 2023. Процитовано 25 травня 2025.
  9. ↑ а б 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 26 травня 2025.
  10. ↑ National Space Society Governor Robert Jastrow Biography - NSS (амер.). 3 серпня 2017. Процитовано 1 червня 2025.
  11. ↑ 1959 Chronology. www.astronautix.com. Процитовано 1 червня 2025.
  12. ↑ Murray, Charles A.; Cox, Catherine Bly (1989). Apollo, the Race to the Moon (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-0-671-61101-9.
  13. ↑ Marshall Space Flight Center - NASA (амер.). Процитовано 4 квітня 2025.
  14. ↑ Leip, David. 1960 Presidential General Election Results. uselectionatlas.org. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 3 квітня 2025.
  15. ↑ Launius, Roger D.; McCurdy, Howard E., ред. (1997). Spaceflight and the myth of presidential leadership. Urbana: University of Illinois Press. ISBN 978-0-252-02336-1.
  16. ↑ 44TH INAUGURAL CEREMONIES. The Joint Congressional Committee on Inaugural Ceremonies (амер.). Процитовано 3 квітня 2025.
  17. ↑ Correspondence between JFK and LBJ on the space program - John F. Kennedy Presidential Library & Museum. web.archive.org. 21 липня 2016. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 10 травня 2024. [Архівовано 2016-07-21 у Wayback Machine.]
  18. ↑ http://www.hq.nasa.gov/office/pao/History/Apollomon/apollo1.pdf - Ghostarchive (PDF). ghostarchive.org. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2022. Процитовано 10 травня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка) [Архівовано 2017-01-31 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Alexander, C. C.; Grimwood, J. M.; Swenson, L. S. (1 січня 1966). This New Ocean. A History of Project Mercury (англ.).
  20. ↑ Special Message to the Congress on Urgent National Needs - The American Presidency Project. www.presidency.ucsb.edu. Процитовано 10 травня 2024.
  21. ↑ Address to Joint Session of Congress May 25, 1961 - JFK Library. www.jfklibrary.org (англ.). Процитовано 10 травня 2024.
  22. ↑ https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2023/04/sp-4504-enchanted-rendezvous.pdf
  23. ↑ WikiArchives.Space. SA-1. WikiArchives.Space (галіс.). Процитовано 2 травня 2025.
  24. ↑ https://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraft/display.action?id=SATURNSA1
  25. ↑ WikiArchives.Space. SA-2. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 2 травня 2025.
  26. ↑ LC Catalog - No Connections Available. catalog.loc.gov. Процитовано 28 травня 2024.
  27. ↑ WikiArchives.Space. SA-3. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 8 травня 2025.
  28. ↑ WikiArchives.Space. SA-4. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 8 травня 2025.
  29. ↑ Launch Vehicle Flight Report - Nasa Project Apollo Little Joe 2 Qualification Test Vehicle 12-50-1 (англ.). 27 вересня 1963.
  30. ↑ WikiArchives.Space. Pad Abort Test 1. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 12 травня 2025.
  31. ↑ The Apollo Spacecraft - A Chronology. Vol. II. Part 2 (1963 4th quarter). web.archive.org. 19 липня 2014. Процитовано 12 травня 2025.
  32. ↑ Chapter 2. National Archives (англ.). 15 серпня 2016. Процитовано 4 квітня 2025.
  33. ↑ Executive Orders Disposition Tables. National Archives (англ.). 15 серпня 2016. Процитовано 14 травня 2024.
  34. ↑ WikiArchives.Space. SA-5. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 8 травня 2025.
  35. ↑ White, J. Terry (14 травня 2013). Apollo Launch Abort Test A-001. White Eagle Aerospace (амер.). Процитовано 8 квітня 2025.
  36. ↑ Columbia Memorial Space Center: Apollo BP-12 - collectSPACE: Messages. www.collectspace.com. Процитовано 8 квітня 2025.
  37. ↑ WikiArchives.Space. SA-6 - A-101. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 11 травня 2025.
  38. ↑ WikiArchives.Space. SA-7 - A-102. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 11 травня 2025.
  39. ↑ John F. Kennedy Space Center - Little Joe II - A-002. web.archive.org. 23 травня 2014. Процитовано 8 квітня 2025.
  40. ↑ WikiArchives.Space. SA-9 - A-103. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 11 травня 2025.
  41. ↑ LM Landing Gear. www.astronautix.com. Процитовано 22 травня 2025.
  42. ↑ LM Landing Gear. www.astronautix.com. Процитовано 22 травня 2025.
  43. ↑ LM Landing Gear. www.astronautix.com. Процитовано 22 травня 2025.
  44. ↑ John F. Kennedy Space Center - Little Joe II - A-003. web.archive.org. 23 травня 2014. Процитовано 8 квітня 2025.
  45. ↑ WikiArchives.Space. SA-8 - A-104. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 11 травня 2025.
  46. ↑ WikiArchives.Space. Pad Abort Test 2. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 12 травня 2025.
  47. ↑ The Apollo Spacecraft - A Chronology. Vol. III. June 1965. web.archive.org. 20 квітня 2015. Процитовано 12 травня 2025.
  48. ↑ WikiArchives.Space. SA-10 / A-105. WikiArchives.Space (ua) . Процитовано 11 травня 2025.
  49. ↑ https://ntrs.nasa.gov/api/citations/19750013242/downloads/19750013242.pdf
  50. ↑ 55 Years Ago: Apollo AS-201 Test Flight - NASA (амер.). 1 березня 2021. Процитовано 17 квітня 2025.
  51. ↑ 55 Years Ago: Apollo AS-203 Mission Tests Liquid Hydrogen Behavior - NASA (амер.). 1 липня 2021. Процитовано 17 квітня 2025.
  52. ↑ https://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraft/display.action?id=APST202
  53. ↑ This Week in NASA History: AS-202 Launches – Aug. 25, 1966 - NASA (амер.). Процитовано 17 квітня 2025.
  54. ↑ 55 Years Ago: Apollo AS-202, Final Test Flight Before Planned First Crew Mission - NASA (амер.). 25 серпня 2021. Процитовано 17 квітня 2025.
  55. ↑ Apollo 1 - NASA (амер.). Процитовано 17 квітня 2025.
  56. ↑ Apollo 4 - NASA (амер.). Процитовано 17 квітня 2025.
  57. ↑ Apollo 5 - NASA (амер.). Процитовано 17 квітня 2025.
  58. ↑ LM Landing Gear. www.astronautix.com. Процитовано 22 травня 2025.
  59. ↑ Apollo 6 - NASA (амер.). Процитовано 20 квітня 2025.
  60. ↑ Apollo 7 - NASA (амер.). Процитовано 20 квітня 2025.
  61. ↑ Apollo 8 - NASA (амер.). Процитовано 21 квітня 2025.
  62. ↑ Apollo 9 - NASA (амер.). Процитовано 21 квітня 2025.
  63. ↑ Apollo 10 - NASA (амер.). Процитовано 23 квітня 2025.
  64. ↑ Apollo 11 - NASA (амер.). Процитовано 23 квітня 2025.
  65. ↑ Apollo 12 - NASA (амер.). Процитовано 23 квітня 2025.
  66. ↑ Apollo 13 - NASA (амер.). Процитовано 28 квітня 2025.
  67. ↑ Apollo 13. US: NASA. 9 липня 2009. Процитовано 7 листопада 2019.
  68. ↑ Apollo 14 - NASA (амер.). Процитовано 28 квітня 2025.
  69. ↑ Apollo 15 - NASA (амер.). Процитовано 28 квітня 2025.
  70. ↑ Apollo 16 - NASA (амер.). Процитовано 1 травня 2025.
  71. ↑ Apollo 17 - NASA (амер.). Процитовано 1 травня 2025.
  72. ↑ Petsko, Gregory A. (28 квітня 2011). The blue marble. Genome Biology. 12 (4): 112. doi:10.1186/gb-2011-12-4-112. ISSN 1474-760X. PMC 3218853. PMID 21554751.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  73. ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 9 квітня 2023. Процитовано 2 травня 2025.
Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Portal : Agama
Agama
Portal : Bahasa
Bahasa
Portal : Biografi
Biografi
Portal : Budaya
Budaya
Portal : Ekonomi
Ekonomi
Portal : Elektronika
Elektronika
Portal : Film
Film
Portal : Filsafat
Filsafat
Portal : Geografi
Geografi
Portal : Indonesia
Indonesia
Portal : Ilmu
Ilmu
Portal : Lingkungan
Lingkungan
Portal : Masyarakat
Masyarakat
Portal : Matematika
Matematika
Portal : Militer
Militer
Portal : Mitologi
Mitologi
Portal : Musik
Musik
Portal : Olahraga
Olahraga
Portal : Pendidikan
Pendidikan
Portal : Politik
Politik
Portal : Sastra
Sastra
Portal : Sejarah
Sejarah
Portal : Seni
Seni
Portal : Teknologi
Teknologi

Kembali kehalaman sebelumnya