Хряков Олександр Віталійович
Хря́ков Олекса́ндр Віта́лійович (6 листопада 1958, Сталіно, СРСР) — проросійський політичний і громадський діяч, український колабораціоніст з Росією. Голова ГО «Комітет виборців Донбасу», екс-голова Донецького обласного союзу підприємців малого і середнього бізнесу та ремісників, екс-уповноважений з питань захисту прав підприємців Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Донецьку та Донецькій області. Заслужений працівник промисловості України. Міністр інформації та масових комунікацій самопроголошеної Донецької народної республіки (з 16 травня 2014)[2]. ЖиттєписНародився 6 листопада 1958 року в Донецьку в родині військовослужбовця. Навчався у школі № 78 м. Донецька. Тривалий час працював на шахті. Суспільна та політична діяльністьЗ початку 2000-х років уповноважений з питань захисту прав підприємців Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Донецьку та Донецькій області. З 2004 року Голова Донецької обласної Спілки підприємців малого та середнього бізнесу і ремісників. Того ж року організував і очолив Громадський рух "За Україну без Ющенка". З 2005 р. Голова молодіжної організації "Союз молоді Донбасу". Був членом Християнсько-народного союзу (ХНС). Керівник громадської організації "Комітет виборців Донбасу". З лютого 2014 року стає активним учасником Антимайдану, а потім Російської весни. З утворенням Тимчасового уряду ДНР стає його співголовою і очолює прес-службу ДНР. З 16 травня до 7 червня 2014 р. обіймає посаду міністра інформації та масових комунікацій. Потім був відкликаний з уряду на роботу до Верховної Ради ДНР. 2 листопада переобраний депутатом Народної ради 2 скликання. Голова Комітету із зовнішньої політики і міжнародних зв'язків парламенту ДНР.[2] Кримінальна справа25 серпня 2005 року під час проведення акції "Україна без Ющенка" в центрі Донецька, учасники перекрили рух транспорту. Для розблокування проїжджої частини прибули співробітники міліції. У ході конфлікту Хряков А. В. заподіяв тілесні ушкодження двом співробітникам міліції. За цим фактом було порушено кримінальну справу за статтею 354 ч. 2. "Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу". СанкціїЧерез підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[3] З 12 березня 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[4] З 16 вересня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії. З 19 грудня 2014 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[5] З 24 липня 2014 року перебуває під санкціями Канади.[6] З 16 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[7] З 1 жовтня 2020 року перебуває під санкціями Австралії.[8] З 5 серпня 2014 року перебуває під санкціями Японії.[9] Указом президента України Володимира Зеленського від 24 червня 2021 року перебуває під санкціями України.[10] З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[11] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia