Хуліо Веласко

Хуліо Веласко
Загальна інформація
Громадянство	Аргентина
Народження	9 лютого 1952(1952-02-09) (73 роки)  Ла-Плата, Аргентина
Спорт
Вид спорту	волейбол[1]
Команда	Club Universitario de La Platad
Хуліо Веласко у Вікісховищі

Хуліо Веласко (ісп. Julio Velasco; нар. 9 лютого 1952, Ла-Плата) — аргентинський волейбольний тренер, член Міжнародної волейбольної зали слави (2005). Тренував національні волейбольні збірні Італії, Чехії, Ірану, Іспанії, Аргентини.

Народився 9 лютого 1952 року в Ла-Платі. Вивчав філософію у Національному університеті Ла-Плати, одночасно був членом Революційної комуністичної партії Аргентини та мав радикальні маоїстські погляди, через що 1974 року був відрахований. 1976 року після приходу до влади в Аргентині військової хунти вів напівпідпільний спосіб життя, бо побоювався репресій через свою минулу політичну діяльність, тому переїхав до Буенос-Айреса, де знайшов свою першу роботу волейбольного тренера^[2].

Тренував:

• чоловічі збірні Італії (1989—1996^[3]), Іспанії (від 16 грудня 2008^[4]), Чехії, Ірану, Аргентини, жіночу збірну Італії,
• аргентинський клуб «Ферро Карріль Оесте»^[5] (Аргентина), італійські «Latte Tre Valli Jesi», «Паніні» (Модена), «Копрасистель Вентальйо» (Coprasystel Ventaglio, П'яченца, 2003—2004), «Чимоне» (Модена), «Акква Парадізо Ґабека Монтік'ярі» (Acqua Paradiso Gabeca Montichiari), «Азимут Лео Шуз» (Azimut Leo Shoes, Модена).

У 2019 році ЗМІ повідомляли, що Хуліо Веласко вирішив завершити кар'єру^[6].

2024 року був призначений головним тренером Жіноча збірна Італії з волейболу^[en], яку привів до золотої медалі на Олімпійських іграх 2024^[7].

Цей розділ потребує доповнення.

Із чоловічою збірною Італії

• чемпіон світу: 1990, 1994,
• чемпіон Європи: 1989, 1993, 1995,
• володар Кубку світу 1995,
• переможець Світової Ліги: 1990, 1991, 1992, 1994, 1995.

Вважає, що основою якісної гри зв'язуючого гравця є якість передачі на удар у нападі, крім цього, добре визначене і збалансоване співвідношення швидкости, точности та творчости^[8].

Шкодує, що російські клуби і збірну після російського вторгнення в Україну відсторонили від участі в міжнародних змаганнях:^[9]

Серед найсильніших клубів у жіночому волейболі — російські, турецькі та італійські. Відсутність такої спортивної держави, як Росія, помітно позначається на змаганнях. Це велика втрата для волейболу — як чоловічого, так і жіночого. І не тільки для нього — у легкій атлетиці та інших видах спорту ситуація аналогічна. Спортивні санкції проти Росії — це безумство

• Фрагменти книги [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Сайт ВК «Кузбас». (рос.)
• Хуліо Веласко. Волейбол [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)

• Хуліо Веласко [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
• Хуліо Веласко [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Профіль тренера на сайті LegaVolley. (італ.)