Цайтц Єрмінінгельд Стефанович

|портрет=

Цайтц Єрмінінгельд Стефанович
Народився	26 квітня 1924(1924-04-26) Свердловськ,  СРСР
Помер	27 жовтня 2009(2009-10-27) (85 років) Київ,  Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	Київський гідромеліоративний інститут
Галузь	гідрологія, гідротехніка
Заклад	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат наук
Нагороди

Цайтц Єрмінінгельд Стефанович (26 квітня 1924 року — 26 жовтня 2009 року) — український гідротехнік, гідролог, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Народився 26 квітня 1924 року в Свердловську, Росія. Закінчив 1952 року Київський гідромеліоративний інститут за спеціальністю «гідротехнік меліорації», також аспірантуру цього інституту. У 1952–1960 роках асистент кафедри гідротехнічних споруд у Київському гідромеліоративному інституті. У 1960–1978 роках старший науковий співробітник Інституту гідромеханіки НАН України. У Київському університеті з 1978 по 1989 доцент кафедри гідрології та гідрохімії, у 1989–1991 роках старший науковий співробітник, у 1991–2000 роках провідний науковий співробітник. Отримав вчене звання доцента у 1965 році. Кандидатська дисертація «Дія хвиль на укіс незв'язаних ґрунтів» захищена у 1958 році. Читав спецкурси: «Гідравліка з основами гідромеханіки», «Руслові процеси і динаміка берегів водосховищ», «Основи гідротехніки» та інші. Сфера наукових досліджень: гідравліка річкових потоків, гідродинаміка вітрових хвиль та хвиль попусків у водосховищах і каналах, руслові деформації і проблеми їх регулювання, екологічна безпека річкових русел та берегів водосховищ. Проводив експедиції на дніпровських водосховищах, Південно-Кримському каналі, Кінбурнській косі, Кілійському гирлі Дунаю, річках Закарпаття. Розробив і застосував у практиці водогосподарського будівництва метод розрахунків і проектування укосів дамб, а також берегів без кріплення; обґрунтував метод розрахунку вздовжберегового потоку наносів на берегах водосховищ і морів.

За участь у німецько-радянській війні нагороджений орденами: Вітчизняної війни II ступеня, «За відвагу» ІІІ ступеня, 11 медалями: «За оборону радянського Заполяр'я», золотою та срібною медаллями ВДНГ «За успіхи у розвитку народного господарства», «Ветеран праці», медаллю Жукова, «Захиснику Вітчизни».

Автор 150 наукових праць, 5 авторських свідоцтв на винаходи у співавторстві. Підготував 1 кандидата наук. Основні праці:

1. Дослідження вздовжберегового руху наносів на морях і водосховищах: Монографія. — К., 1967 (у співавторстві).
2. Захист берегів водосховищ банкетами з гірської маси. — К., 1974 (у співавторстві).

1. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К. 2000.
2. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.